16 травня у всьому світі відзначається День біографа – Biographer's Day. Його святкування стало вже традицією і серед українського співтовариства дослідників-біографістів – професіоналів і аматорів біографічних студій, краєзнавців, письменників та журналістів, які працюють над біографічними публікаціями, фахівців, котрі розбудовують електронні ресурси біографічної інформації, бібліотекарів, усіх тих, хто поширює біографічні знання, заохочує наших співвітчизників до біографічного читання та (авто)біографічної творчості.

Палко й сердечно вітаємо творче співтовариство біографів

з професійним святом!

Другий рік поспіль ми зустрічаємо його в умовах війни, героїчної боротьби українського народу за священне право жити на своїй землі, у своїй суверенній державі, плекати і продовжувати національні традиції.

У драматичних реаліях воєнних випробувань біографіка не відійшла на другий план. Їй завжди належало особливе місце в обстоюванні національних інтересів нашого народу, патріотичній консолідації суспільства, згуртуванні його навколо славних імен героїв, геніїв і страдників, які для всіх поколінь наших співвітчизників є непреложними символами Батьківщини, утвердження її духовної свободи і незалежності.

Трагічні реалії й істини, які відкрилися перед українськими дослідниками-біографістами за час війни, жодною мірою не знецінили їхні здобутки останніх років, спрямовані на збагачення творчого арсеналу біографіки, упровадження сучасних моделей біографічних реконструкцій, засобів репрезентації біографій, комунікації з читачами / користувачами біографічної інформації, що ґрунтуються на переосмисленні досягнень вітчизняної та новітньої європейської й світової гуманітаристики.

У сучасних умовах біографіка залишається дієвою частиною ідейного потенціалу нашого народу, одним з ефективних чинників зміцнення стійкості суспільства, збагачення наших співвітчизників неоціненним досвідом, нагромадженим поколіннями українців у боротьбі за незалежність Батьківщини, у протистоянні тяжким випробуванням долі.

Перед дослідниками-біографістами й нині, і надалі на багато років постає особливо важливе завдання: посприяти й суспільству в цілому й, головне, – окремій українській людині осмислити та сприйняти той важкий, трагічний досвід, набутий у сучасних воєнних випробуваннях. Пам’ятаймо, що найосновніше у світовій біографіці нашої доби – осягнення й відображення життєвого шляху, здобутків і переживань, моральних цінностей звичайних, простих людей – трудівників, учасників і свідків буремних подій минулого і сьогодення.

Українські біографісти зобовʼязані засобами наукового та художнього слова, публіцистики, масмедіа допомогти співвітчизникам подолати тяжкі психологічні травми, мудро й мужньо сприйняти цей досвід, осмислити його, не «розплескати» у вирі відчаю та емоцій, а збагатитися ним, духовно зрости, стати сильнішими, мудрішими, витривалішими. А основне – зберегти повною мірою гуманістичні цінності українського народу, які нинішні покоління одержали в спадщину від своїх попередників і мають передати наступним – людяність, доброту, вміння розуміти інших, тісно співпрацювати на рівні громадських ініціатив. Нині конче необхідно захистити інтелектуальний, гуманістичний потенціал суспільства, не допустити його редукції, спрощення до рівня радикальних гасел.

Дослідники-біографісти мають брати активну участь у цій роботі. Вони, можливо, найбільшою мірою знають той трагічний досвід, який здобуло багато поколінь наших співвітчизників. Саме біографісти найповніше можуть розповісти про це через конкретні долі, дії людей, їх звитяжну боротьбу і психологічні травми, страхи й сподівання, суто суб’єктивні переживання, що відображені в численних документах, спогадах, листах, розповідях, інтерв’ю. Для лікування в людських душах ран, завданих війною, потрібна не лише соціальна й психологічна допомога, а й міцне підґрунтя культури, на яке людина може спиратися. Біографіка, біографічне знання є важливою частиною цієї культури.

Отже, в центрі напрацювань сучасних біографів – і науковців, і літераторів, усіх орачів на цій ниві, має бути проблема: українська людина в умовах суворих викликів часу, воєн і суспільних потрясінь, екстремальних і непереборних обставин, крутих зламів життя, її стійкість і духовний опір, які ґрунтуються на досвіді минулих поколінь і наших сучасників. Матеріалів для вітчизняних біографістів багато: уся наша історія дуже драматична. Завдання біографістів нині – опрацювати цей величезний інтелектуальний і духовний капітал, актуалізувати й донести його до суспільства, щоб він сприяв збагаченню українців, озброював їх і гартував характери, розум і серце.

Основне питання для біографістів нині: талановито і яскраво передати це читачеві, глядачу, користувачеві електронних ресурсів. Тому потрібно серйозно переосмислити сучасні моделі біографічних студій, зокрема такі, як біографія-реконструкція, біографія-інтерв’ю, біографія-фікшн, візуалізована біографія, колективна біографія тощо. І, безумовно, особливої уваги потребує актуалізація українського мемуарію та епістолярію як у їхніх давніх зразках, так і в сучасних – вони мають величезний потенціал впливу на наших сучасників і нащадків.

Обов’язок усього творчого співтовариства біографістів – зберегти в живих обличчях і характерах для наших сучасників і наступних поколінь правду про боротьбу народу України за право жити на своїй вільній Батьківщині, про людську самовідданість і відвагу, рішучість, переживання, віру і надію.

Дорогі колеги! Щиро вітаємо всіх, хто докладає зусиль до розвитку біографічних досліджень, поширення біографічних знань, промоції біографічного читання, збирання людських свідчень про боротьбу попередніх поколінь і драматичні події сучасності!

Зичимо вагомих творчих досягнень у цій шляхетній, гуманній, такій важливій для нашого суспільства справі!

Колектив Інституту біографічних досліджень НБУВ