Засідання секції «Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення: до 100-річчя журналу “Музика”» у рамках щорічної Міжнародної наукової конференції Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» відбулося 4 жовтня 2023 року у приміщенні на вул. Володимирській, 62, в читальній залі відділу музичних фондів Інституту книгознавства (ВМФ НБУВ).

Науковими модераторами роботи секції були співробітники  ВМФ НБУВ –  кандидатка мистецтвознавства, завідувачка відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ Лариса Івченко (керівниця секції), кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця ВМФ НБУВ Людмила Руденко (учена секретарка секції). Формат роботи, відповідно до умов і обставин сьогодення, мав змішану форму – звичну, оскільки частина науковців мала змогу бути присутніми на заході особисто, та більшість онлайн (на базі цифрової платформи Zoom). Функції модераторки цифрової платформи Zoom, виконала молодша наукова співробітниця ВМФ НБУВ Олена Цибульська.

У роботі музичної секції взяли участь фахівці в галузі бібліотекознавства, музикознавства, музичного джерелознавства, кіномистецтва, архівної справи, бібліографії, історії та культурології, музейної справи, спеціалісти з Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України тощо. Загалом – 41 учасник-доповідач, двадцять з них приєдналися до цифрової платформи Zoom. Слухачами і доповідачами були декілька викладачів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (НМАУ), студенти й викладачі Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Крім того, онлайн брали участь співробітниці відділу музичних фондів, які через війну, розв’язану Росією, не змогли бути присутніми в Україні.

До обговорення було представлено 35 доповідей: порушувались питання історії та функціонування часопису «Музика», історії та розвитку музичної культури України та зарубіжжя, збереження музичних фондів бібліотек та їх популяризації у світі, дослідження джерел вітчизняного музичного мистецтва, а також мистецької спадщини української діаспори, атрибуції музичних пам’яток українського музичного мистецтва, зокрема тих, що за історичними обставинами зберігаються в країнах Європейського Союзу, дослідження аудіовізуальних документів, українського пісенного фольклору, історії українського нотодрукування, міжнародних культурних зав’язків тощо.

На початку заходу Лариса Івченко привітала доповідачів і слухачів музичної секції, які знайшли змогу продовжувати свої дослідження і взяти участь у конференції, що проводиться в такий складний час. Вона сфокусувала увагу на двох важливих моментах, спеціально представлених і підготовлених відділом музичних фондів до конференції  -- виставці  примірників журналу «Музика»  (від 1923 року до сьогодення) у вестибюлі бібліотеки  по вул. Володимирській 62, та презентованої на сайті бібліотеки повнотекстової електронної колекції «Українська музична періодика», підготовленої відділом музичних фондів разом з відділом інформаційно-комунікаційних технологій НБУВ (http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/coll/col0001497). Також Л. Івченко проінформувала учасників про підтримку українських дослідників закордонними колегами з Міжнародної асоціації музичних бібліотек (IAML) та трьома безкоштовно наданими ними для користувачів відділу музичних фондів базами даних проекту «Міжнародний каталог музичної літератури» (RILM):

• RILM Abstracts of Music Literature – Статті про музику (на сьогодні це 1583647 записів – https://www.rilm.org/abstracts/)
• RILM Music Encyclopedias – Музичні енциклопедії (65 назв енциклопедій з 1775 по 2023 рік, 337176 записів – https://www.rilm.org/encyclopedias/)
• MGG Online (Die Musik in Geschichte und Gegenwart (1994–2008) – (https://www.rilm.org/mgg-online/)

  Далі з коротким словом виступила вчена секретарка секції Людмила Руденко, яка окреслила значимість кола питань, що пропонуються до обговорення, наголосила на необхідності та суспільній важливості цифрової трансформації пам’яток музичної культури й актуальності питання, що стосується збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек. Вона подякувала Збройним силам України за можливість проводити секцію та побажала учасникам плідної й цікавої роботи.

Володимир Корнійчук, заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, Національної хореографічної спілки, Національної спілки журналістів України, Національної всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки театральних діячів України, лауреат президентської премії «Українська книжка року 2016», головний редактор журналу «Музика», кандидат мистецтвознавства, виголосив першу доповідь: «Як зберегти і примножити життя часопису “Музика”». У своєму виступі В. Корнійчук сфокусував увагу на цінності часопису «Музика» для розвитку та функціонування української музикознавчої науки, зазначив, що існування журналу не лише як електронного ресурсу, а також як друкованого видання є важливим чинником для історії української культури. Такий підхід до вирішення проблеми пояснюється тим, що на сторінках часопису, якщо брати всю історію його існування, друкувалися не лише праці науковців, що стосуються їх особистих наукових досягнень, а й подавалися описи різних мистецьких подій: концертів, фестивалів, літературно-музичних вечорів тощо, які проводились у різних куточках України, незважаючи на географічне знаходження населеного пункту.

Тему історії створення та функціонування часопису «Музика» продовжили Юлія Пальцевич, завідувачка кафедри музично-теоретичних дисциплін Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, свого часу редакторка відділу, а потім заступниця головної редакторки журналу «Музика» (2012–2015), кандидатка мистецтвознавства, та Ольга Голинська, головний редактор інтернет-видань журналу «Музика» та «Українська музична газета», членкиня Національної спілки композиторів України. У своїх доповідях «Журнал “Музика” у перше десятиліття існування (1923–1931)» та «Концепція журналу “Музика” в період з 2009 по 2015 рік», які пані Ольга та пані Юлія об’єднали, були висвітлені питання існування часопису у ХХ та ХХІ століттях, проведено паралелі, які простежувались у процесі його функціонування, репрезентовано дизайнерські проєкти, які втілювалися задля удосконалення журналу та його популяризації на теренах української й світової музикознавчої науки.

Доповідачка Ганна Карась, докторка мистецтвознавства, професорка Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (Івано-Франківськ), спілкувалася з учасниками секції онлайн. У доповіді «Недочитана партитура життя Олександра Козаренка: спогади друзів і колег: на присвяту 60-річному ювілею митця» пані Ганна ознайомила слухачів з виданням, упорядкованим та виданим з її ініціативи і присвяченим творчості легендарного виконавця, вченого та композитора ХХ–ХХІ століття Олександра Козаренка. Життєвий та творчий шлях О. Козаренка збагатили українське музичне мистецтво, мистецтвознавство, виконавство та українську культуру, що загалом є вкрай важливими для сьогодення, а також для майбутнього Української держави.

Історію створення та функціонування Українського Вільного Університету в Мюнхені (Німеччина), наявність у цьому закладі архівних документів та різноманітних культурних пам’яток, що стосуються українського мистецтва та культури, репрезентували у своїй доповіді «Дослідження музичної спадщини архіву Українського Вільного Університету: історія, постаті, відкриття» Віолетта Дутчак, докторка мистецтвознавства, професорка Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (Івано-Франківськ, Україна) та Ростислав Касьяненко, архівар, магістр мистецтв Українського Вільного Університету. У своєму виступі доповідачі представили аналіз музичних вимірів документів Архіву Українського Вільного Університету, відзначили основні напрями архіву: наукові дослідження (дисертації); ноти (партитури, збірники, підручники), аудіо-колекції тощо, закцентували увагу на співпраці Українського Вільного Університету в Мюнхені (Німеччина) з Прикарпатським національним університетом імені В. Стефаника в Івано-Франківську (Україна).

Окремий напрям роботи секції становили доповіді учасників, що торкалися дослідження музичної спадщини видатних українських композиторів XVII–ХХ століть: партесної творчості анонімних композиторів, музичної спадщини Максима Березовського, Артемія Веделя, Якова Яциневича, Михайла Вериківського, Віктора Косенка.

Велику зацікавленість учасників та слухачів секції викликала спільна доповідь завідувачки відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ Лариси Івченко та докторки гуманістичних наук у галузі мистецтвознавства Спілки польських музикантів-aртистів Оксани Шкурган «Музичні джерела з “Матице Српска”: продовжуючи дослідження Н. О. Герасимової-Персидської». У своєму виступі, що відбувся у змішаному форматі, доповідачі довели, що рукописи з українськими партесними творами у бібліотеці «Матице Српска» (Нові Сад, Сербія) походять з бібліотеки Кирила Розумовського, гетьмана Лівобережної України у 1750−1764 років, фактично останнього гетьмана нашої держави.

Колективній монографії про видатного українського композитора Максима Березовського присвятила свій виступ докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Ольга Шуміліна, укладач, автор, ініціатор та редактор книги. Завдяки її невтомній праці 2022 року вийшло наукове видання «Максиму Березовському присвячується». Це перша наукова праця, в якій зібрано розвідки українських музикознавців, присвячені творчому доробку М. Березовського. Це наукове видання вперше репрезентує Максима Березовського саме як українського композитора і справедливо повертає його ім’я на історичну батьківщину.

З вельми цікавою темою «Таємниця Літургії До мажор» виступила докторка мистецтвознавства, професорка кафедри Історії української музики та музичної фольклористики НМАУ Тетяна Гусарчук, яка приєдналася до роботи секції онлайн. Доповідь пані Тетяни була присвячена донедавна невиконаній та відомій лише з наукових праць літургії До мажор, легендарного українського композитора Артемія Веделя. На підставі вивчення та ґрунтовного музикознавчого аналізу творів А. Веделя, Т. Гусарчук репрезентувала спільноті історію маловідомого твору Артемія Веделя – Літургію св. Іоанна Золотоустого До мажор, звернула увагу на питання, пов’язані зі створенням цього твору та його  функціонуванням, відзначила специфіку побудови циклу та стилістики літургії тощо. Окремо доповідачка підкреслила особливості прем’єрного виконання твору, яке відбулося в червні 2023 року в Успенському соборі нині вже Української Києво-Печерської лаври.

Незвичною для конференційних засідань виявилася спільна доповідь Кіри Шамаєвої, докторки мистецтвознавства, професорки кафедри спеціального фортепіано  НМАУ, та Ольги Волосатих, кандидатки мистецтвознавства, доцентки кафедри Історії української музики та музичної фольклористики НМАУ, присвячена циклу «24 дитячі п’єси», який написав видатний український композитор Віктор Косенко. У своєму виступі доповідачки навели маловідомі факти стосовно створення циклу та його особливості, зачитали цитати листування митця з дружиною, розкрили унікальність циклу, який є важливим у вихованні майбутніх піаністів. Завершився виступ К. Шамаєвої та О. Волосатих репрезентацією окремих частин з циклу «24 дитячі п’єси» В. Косенка. На старовинному роялі, що зберігається у читальній залі відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ, їх виконали учні музичної школи імені Миколи Лисенка, що функціонує при НМАУ, Надія та Анна Шахови.

Актуальні питання підняла у доповіді «Невідомі автографи Миколи Віталійовича Лисенка з Архівних наукових фондів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України» кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України Валентина Кузик. Доповідачка зосередила увагу слухачів на невідомих документальних матеріалах, що стосуються життя та діяльності легендарного українського композитора Миколи Лисенка, вперше репрезентувала рукописи М. Лисенка за 1874–1879 роки, що стосуються його вивчення оркестровки, фольклорних заміток, програм для народних шкіл, викладання фортепіано для приватних учнів, а також тих, що стосуються особистого життєвого простору композитора.

На завершення В. Кузик продовжила свою традиційну місію збагачувати наш музичний фонд новими цікавими виданнями. На цей раз відділу музичних фондів В. Кузик подарувала книгу Дмитра Ревуцького «Живе слово», яка нещодавно вийшла з друку, а також наукові праці, що висвітлюють творчу діяльність та спадщину Миколи Леонтовича.

Надзвичайно інформативною та змістовною була доповідь «Архів М. Антоновича як культурна пам'ять: композитор Іван Вовк» яку виголосила Уляна Граб, докторка мистецтвознавства, професорка кафедри музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. На основі матеріалів з архіву М. Антоновича, вона розповіла про невідомі факти життя та діяльності призабутого українського композитора Івана Вовка, якому судилося жити та працювати на чужині і там гідно репрезентувати та популяризувати українську культуру. Питання, які розкрила Уляна Граб, є актуальними й сьогодні, коли Україна перебуває у стані жорстокої війни і такої ж жорстокої російської культурної експансії. Постать композитора Івана Вовка, яку відкрила у своїй доповіді пані Уляна Граб, безумовно увійде в українські енциклопедичні та наукові видання, а його музична спадщина у подальшому буде віднайдена та проаналізована українськими музикознавцями.

Зацікавлення викликала доповідь Альони Хайло, аспірантки Національного університету імені Тараса Шевченка, старшої наукової співробітниці відділу ретроспективної бібліографії Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», присвячена комп’ютерним іграм, у яких використовується різні музичні інструменти. На цей раз пані Альона зосередила увагу на дослідженні, репрезентації та відтворенні музичних інструментів у світі серії відеоігор «The Elder Scrolls».

У доповіді «Анатолій Буцький. Етапи становлення (джерелознавчий аспект)» кандидатки мистецтвознавства, професорки кафедри Історії української музики та музичної фольклористики НМАУ Олени Таранченко  досліджено постать талановитого музиканта Анатолія Буцького, його значення в  розвитку модерної музичної культури України 1910–1920 х років. Дослідниця розкрила багатовекторність універсальної особистості композитора, музикознавця, віртуозного піаніста, педагога, одного з організаторів нової системи національної музичної освіти, виокремила значення київського періоду життєдіяльності митця (1904 – 1925) як важливого етапу становлення його творчої індивідуальності.

Вельми актуальною виявилася доповідь Олени Кавунник, кандидатки мистецтвознавства, доцентки кафедри музичної педагогіки та хореографії, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя «Мистецькі культуротворення Володимира Корнійчука в сьогоденні журналу “Музика”». У контексті ювілейного сторіччя журналу «Музика» доповідачка розкрила значення різножанрової діяльності головного редактора часопису Володимира Корнійчука, наголосила на увазі митця до авторів статей з регіонів країни, охарактеризувала багатоаспектність на сторінках журналу нових надходжень про видатних акторів, музикантів, хореографічних, хорових, оркестрових колективів, концертно-фестивального життя України тощо.

Про музичне життя славетного українського міста Глухів, що прославлене завдяки діяльності знаменитої Глухівської музичної школи, а головне –  вихідців з Глухова видатних українських митців Максима Березовського та Дмитра Бортнянського розповіла у своїй доповіді «Драматургія становлення педагогічної освіти в Глухові» Анна Мироненко, директорка Глухівської школи мистецтв імені Максима Березовського, аспірантка кафедри історії української музики та музичної фольклористики НМАУ. Доповідачка повідомила про цікаві факти історії та розвитку музичного життя Глухова, а також про перспективи подальших мистецьких та педагогічних проєктів задля популяризації української культури та виховання молоді.

Дослідник історії музичного мистецтва кримських етносів Ігор Ходжаніязов у своїй доповіді «Матеріали для дослідження кримської традиційної музики в архівах та бібліотечних колекціях» повідомив про наявність музичної спадщини кримськотатарського та інших народів Криму (ромеїв, урумів, вірмен та інших) у різних архівах та бібліотеках світу, наголосив на нагальній необхідності їх ґрунтовного дослідження та вивчення задля відновлення історичної справедливості.

На важливості функціонування й збереження культурних цінностей зосередила свій виступ народна артистка України, кандидатка мистецтвознавства, професорка Національного університету імені Б. Грінченка Наталія Свириденко. Доповідь була присвячена пам’яткам, що зберігаються у найбільшому нотосховищі України – відділі музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ. На завершення свого виступу пані Свириденко подарувала відділу унікальні видання, підготовлені нею за  документами, що зберігаються саме у відділі музичних фондів НБУВ.

Доповіді учасників, які з певних причин не змогли бути присутніми, хоча б онлайн, або не виступили за браком часу, викладено у тезах, опублікованих на сайті НБУВ.

Загалом робота секції  «Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення: до 100-річчя журналу “Музика”» та постконференційне спілкування пройшли в теплій, дружній атмосфері продуктивного діалогу та плідного обміну думками. Всі учасники наголосили на необхідності в подальшій співпраці та комунікації, у створенні спільних проектів, побажали бібліотекам та архівам сил, наснаги й гідного фінансування для збереження та достойного представлення фондів у цифровому форматі на сайтах бібліотек, аби якомога краще забезпечити інформаційні потреби фізично присутніх та віддалених користувачів, а також якомога ширше репрезентувати українське національне надбання у світі.

Лариса Івченко,

завідувачка відділу музичних фондів

 Інституту книгознавства НБУВ,

 членкиня Національної спілки композиторів України,

кандидатка мистецтвознавства

Людмила Руденко,

 старша наукова співробітниця

відділу музичних фондів

Інституту книгознавства НБУВ,

 кандидатка мистецтвознавства