9 жовтня 2024 року в рамках Міжнародної наукової конференції НБУВ «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» у читальній залі відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ відбулося засідання Секції 9 «Українське книговидання XVI–XIX ст. в європейському контексті: 450 років сталої традиції "духовні зерна по світу розсівати"». Захід був приурочений до 450-ліття запровадження книгодрукування на українських землях — виходу друком двох львівських видань, що побачили світ у 1574 р. — Апостола й Букваря.

Науковий керівник і модератор заходу — завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства, кандидатка історичних наук Наталія Бондар; учений секретар — старша наукова співробітниця відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства, кандидатка історичних наук Юлія Рудакова.

До роботи секції в очному та онлайн-форматі в якості доповідачів і слухачів долучилися представники українських і зарубіжних бібліотек, музеїв, освітніх закладів та інших установ. Серед них — фахівці Національної історичної бібліотеки України, Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національної бібліотеки для дітей, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського, Наукової бібліотеки Українського державного університету ім. М. Драгоманова, Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. В. Отамановського, Музею книги і друкарства України, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Університету «Вища школа економіки» та інших установ.

У програмі роботи секції було заявлено 27 доповідей, з них виголошено 21, у тому числі 7 онлайн. Найактивнішу участь повним складом підрозділу взяли науковці відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ.

Серед доповідачів було 4 іноземних учасники та 4 українських, що представляють Україну за кордоном. Розпочала засідання секції керівник і модератор Наталія Бондар, завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства, з привітанням учасникам і виступом «Видавничий проєкт Івана Федорова та Петра Мстиславця в контексті європейського книгодрукування», де зупинилася на історії становлення книговидання і його розвитку в XVI ст.

У режимі відеоконференції до роботи секції приєдналася провідна наукова співробітниця Центру з вивчення писемної спадщини Інституту литовської мови, докторка гуманітарних наук Надія Морозова. Вона представила огляд семи примірників українських видань Івана Федорова у бібліотеках Вільнюса, охарактеризувала їх особливості й історію побутування.

Кустош відділу стародруків Національного інституту ім. Оссолінських, кандидатка філологічних наук Ольга Ткачук у контексті вивчення доробку друкаря Івана Федоровича підняла актуальну тему ідентифікації української книжкової спадщини. За матеріалами каталогів і книгознавчих публікацій XVII ст. вона проаналізувала, як західноєвропейські книгознавці та історики визначали культурну та мовну приналежність Острозької Біблії як «московську».

До висвітлення проблематики виявлення та каталогізації української книжкової спадщини за межами України долучився незалежний дослідник, доктор філософії Станіслав Волощенко, який дослідив кириличні стародруки XVII–XVIII ст. богослужбового змісту з фондів двох бібліотек у Зеленій Гурі (Польща).

Головний науковий співробітник відділу давньої літератури Інституту литовської літератури та фольклору, хабілітований доктор гуманітарних наук, професор Сергеюс Темчинас у виступі звернувся до давньої острозької спадщини. Він порівняв друковану та рукописну версії створеного в Острозі на початку XVII ст. твору «Тестамент Василія, Царя Грецького». Окрім глибокого знання української рукописної й друкованої книжності, дослідник продемонстрував і чудове володіння українською мовою.

Директорка Інституту книгознавства НБУВ, докторка історичних наук, професорка Галина Ковальчук порівняла найперші вітчизняні інструкції з опису стародруків, підготовлені в 1920-х–1930-х рр. Сергієм Масловим у Києві та Іваном Огієнком у Варшаві, і зазначила, що обидві роботи й досі не втратили своєї наукової актуальності для сучасних бібліографів давніх книг.

У виступі провідної наукової співробітниці Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка, докторки історичних наук Світлани Кагамлик було запропоновано огляд і періодизацію українських полемічних видань з урахуванням тогочасного європейського контексту.

Головна наукова співробітниця відділу педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського, докторка педагогічних наук, професорка Тетяна Кочубей висвітлила окремі аспекти розвитку українського книгодрукування у XVII ст., виникнення та поширення мережі друкарень і бібліотек в контексті європейських культурно-освітніх процесів.

У виступі старшої наукової співробітниці Інституту досліджень Південно-Східної Європи Румунської академії, кандидатки мистецтвознавства Аліни Кондратюк йшлося про проєкт дослідження стародруків, що демонструють зв’язок слов’янського світу з Близьким Сходом. Вона акцентувала увагу учасників на недостатньому стані розроблення проблематики емблематики та геральдики в контексті мистецтвознавчих і книгознавчих досліджень.

Актуальності тематики виявлення, каталогізації та дослідження барокової геральдичної поезії була присвячена доповідь докторки історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу стародруків та рідкісних видань Олени Курганової.

Науковий дослідник Філологічного факультету Університету м. Дебрецена, доктор філології Шандор Фйольдварі поділився інформацією про книготоргівельну діяльність друкарні Почаївського Успенського монастиря у Габсбурзькій монархії, зафіксовану в тогочасних документах, та ціни на українські богослужбові видання в другій половині XVIII століття. Доповідь була виголошена українською мовою.

У виступі провідного наукового співробітника Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександра Булиги йшлося про історію дослідження «Богогласника» 1790–1791 рр. друкарні Почаївського Успенського монастиря й актуальність пам’ятки досьогодні.

Директорка Музею книги і друкарства України, кандидатка історичних наук Валентина Бочковська представила результати вивчення та переатрибуції примірника рідкісного ліонського видання латиномовного Нового Завіту 1545 року з фонду Музею книги і друкарства України. Вона зазначила, що відомості про це видання не представлені у світовій бібліографії.

У виступі редакторки науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України Наталії Горської йшлося про особову бібліотеку Георгія Кониського. Вона проаналізувала книги з його власницькими написами, що представлені у збірці НІБУ, які окреслили коло читання ієрарха та позначилися на його науковій спадщині.

Найбільша кількість матеріалів, представлених на секції, стосувалася досліджень українських видань XVIII століття. До вивчення пам’яток цього часу активно долучилися фахівці відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ. Так, старша наукова співробітниця відділу, кандидатка філологічних наук Наталія Заболотна детально охарактеризувала численні унівські передруки супрасльських видань XVIII століття.

Виступ старшої наукової співробітниці того ж відділу, кандидатки історичних наук Юлії Рудакової, був присвячений львівському виданню 1748 року твору Теодозія Рудницького-Лубенецького як прикладу друкарської співпраці у львівському видавничому середовищі в середині XVIII століття.

Актуальній у сучасних дослідженнях проблематиці чудес Богородиці за рідкісним виданням «Dar Wdzięcznosci» (Львів, 1764), яке є збірником чудес, явлених перед образом Барської Богородиці, представила наукова співробітниця відділу, кандидатка філологічних наук Ольга Максимчук.

Про три рідкісні видання бердичівської друкарні, присвячені коронації ікони Бердичівської Богородиці, йшлося у виступі старшої наукової співробітниці того ж відділу, кандидатки історичних наук Ірини Ціборовської-Римарович. Цікаво, що до складу видань входили й україномовні пісні, надруковані латинським шрифтом.

Проблематика виступів учасників секції стосувалася й вивчення видань XIX–XX століть. У виступі молодшої наукової співробітниці відділу, кандидатки історичних наук Оксани Петренко-Момотенко, йшлося про висвітлення навчально-освітньої діяльності Харківського університету та Харківського навчального округу на сторінках часопису «Український Журнал» 1824–1825 років, 200-ліття від часу публікації якого відзначається цього року.

З перекладами П. Куліша творів В. Шекспіра українською мовою за примірниками цих рідкісних видань у фонді НБУВ ознайомила учасників секції молодша наукова співробітниця Анна Бондарчук.

Завідувачка відділу рідкісних та цінних видань Національної бібліотеки України для дітей Наталія Турчин представила електронний довідник «Творці української дитячої книжки у фонді відділу рідкісних та цінних видань Національної бібліотеки України для дітей».

Загалом під час роботи секції було висвітлено широке коло питань з історії давньої книги й книговидання, вивчення діяльності українських друкарень, історії та складу стародрукованих пам’яток. Виступи стосувалися як давніх стародрукованих пам’яток, так і рідкісних видань XIX–XX століть, методики опису стародруків, сучасних публікацій, пов’язаних з дослідженням стародрукованої спадщини.

З нагоди проведення секції було підготовлено й виставку «Давнє українське книговидання: 450 років сталої традиції «духовні зерна по світу розсівати», що представила видання Івана Федоровича – його попередників на ниві кириличного друку – Ш. Фіоля, Макарія, Ф. Скорини, Б. Вуковича, його соратників й сучасників, українські першодруки Букварів й давніх підручників, продукцію друкарень, що працювали на українських теренах упродовж XVI–XVIII століть, а також видання, результати досліджень яких було представлено у доповідях.

Наталія Бондар

Юлія Рудакова