10 жовтня 2024 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» Інститут інформаційних технологій НБУВ провів тематичну секцію «Інформаційні ресурси та сервіси бібліотек: потенціал міжнародної інтеграції», яка зібрала понад 60 учасників як у стінах бібліотеки, так і онлайн. Серед учасників секції були співробітники низки бібліотек, архівів, музеїв та університетів України.

Під час роботи секції було виголошено 9 доповідей, тематика яких охоплювала проблеми впровадження штучного інтелекту в роботу бібліотек, формування інфраструктури Відкритої науки, оцифрування тематичних колекцій тощо.

Засідання секції відкрив заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, кандидат історичних наук Ю. С. Ковтанюк, доповіддю, присвяченою осмисленню ролі штучного інтелекту в сучасній науковій парадигмі. Дослідник наголосив, що наразі розвиток застосунків штучного інтелекту в діяльності бібліотек, архівів та музеїв регламентовано недостатньо, і ці установи потребують власної стратегії використання ШІ, яка б ґрунтувалася на специфіці документальної спадщини. Серед продуктивних напрямів використання ШІ в діяльності архівів, бібліотек і музеїв учений виокремив такі: удосконалення пошукових можливостей, каталогізація та створення метаданих, розпізнавання текстів на цифрових зображеннях (зокрема рукописних), переклади текстів, розшифрування змісту документів, транскрибування, аналіз бібліотечних колекцій, антиплагіат (зокрема виявлення текстів, створених ШІ), перевірка якості цифрових копій, реставрація цифрових документів (зокрема аудіовізуальних) тощо. Окремо дослідник згадав потенціал генеративного ШІ, зокрема: чат-боти для роботи з користувачами, написання текстів (у тому числі наукових), створення музики (зокрема дописування відомих незавершених творів), створення зображень за їх текстовим чи голосовим описом, створення рухомих зображень зі статичних, створення 3D-об’єктів, голографічних інсталяцій і доповненої реальності, використання 3D-маппінгу для оформлення виставок і приміщень.

Доповідь заступника директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, члена-кореспондента НАН України А. А. Крючина продовжила тематику застосування штучного інтелекту в науковій роботі. Науковець розглянув використання інноваційної платформи scite.ai, яка призначена для аналізу наукових публікацій із застосуванням технології «розумних цитувань» (цитувань, що не лише вказують на джерела, але й класифікують їх як підтримуючі, суперечливі або згадані в контексті обговорюваних тверджень). Платформа використовує методи глибокого навчання для аналізу контексту та достовірності цитувань, що дозволяє науковцям краще оцінювати науковий вплив і надійність досліджень. Scite.ai значно спрощує процес верифікації даних і надає нові інструменти для аналізу літератури, що підвищує якість академічних досліджень і публікацій. Дослідник також наголосив на потенціалі цієї платформи для пошуку джерел, які не охоплюються звичайними алгоритмами, з актуальних питань військової справи — таких як безпілотні літальні апарати та технології розмінування територій.

У звітній доповіді, що підсумовувала дворічний корпоративний проєкт НБУВ, старший науковий співробітник відділу інформаційно-комунікаційних технологій, кандидат наук із соціальних комунікацій С. С. Гарагуля підкреслив важливість розбудови в Національній академії наук розгалуженої інфраструктури Відкритої науки. Реалізований в НБУВ Репозитарій відкритих текстів НАН України, що є важливим сегментом цієї інфраструктури, наразі повністю інтегровано у вітчизняний та міжнародний науковий обіг публікацій через харвестери даних.  Дослідник зазначив, що завдяки своєму охопленню та частоті актуалізації Репозитарій відкритих текстів НАН України є чи не найбільш релевантним для проведення наукометричних досліджень, формування комплексних наукових портфоліо вчених та установ, встановлення міждисциплінарних зв’язків і колаборацій, а також для складання звітності про публікаційну діяльність науковців Академії. Крім того, доповідач окреслив перспективи технологічної модернізації проєкту, пов’язаної з неминучим переходом всієї академічної періодики на єдину видавничу платформу Open Journal Systems.

Доповідь наукової співробітниці відділу наукової організації електронних інформаційних ресурсів О. В. Ісаєвої була присвячена проблематиці авторитетного контролю та перспективам інтеграції авторитетних файлів НБУВ до міжнародних систем ідентифікації. Ставлячи за мету наближення авторитетного контролю у НБУВ до сучасної інформаційної методики у вебсередовищі, традиційні авторитетні поля на імена/назви осіб/організацій було доповнено міжнародними ідентифікаторами пошукових систем ISNI, VIAF, WorldCat, Wikidata. Дослідниця наголосила, що авторитетний контроль повинен слугувати зближенню та досягненню одноманітності в представленні точок доступу в записах, і саме універсальний підхід, уніфікація, відповідність міжнародним стандартам повинні стати основними орієнтирами проведення авторитетної роботи.

Жваве обговорення присутніх на секції викликала доповідь молодшої наукової співробітниці відділу бібліометрії та наукометрії А. Ю. Кубко, присвячена актуальній проблематиці міграції вчених. На матеріалі наукометричних реєстрів та платформ вченою було здійснено дослідження внутрішньої міграції українських вчених після початку повномасштабної війни. Авторка підкреслила, що сучасний західний підхід до проблеми наукової міграції наразі передбачає переосмислення через посилення глобалізаційних процесів і об’єднання академічного простору, що дозволяє розглядати індивідуальний академічний доробок вченого як здобутки глобальної науки, а також через те, що з точки зору менеджменту зміна місця роботи є одним із факторів, що обумовлюють успішність кар’єри робітника. Згідно з результатами дослідження А. Ю. Кубко, афіліаційні зміни серед українських вчених через вимушену академічну мобільність пов’язані із більшою науковою успішністю науковця.

Доповідь наукової співробітниці відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій НБУВ, докторки філософії з філології О. І. Вощенко була присвячена стратегіям збереження колекції «Реабілітована література» з колишнього спецфонду НБУВ. Відповідно до розроблених критеріїв першочергового оцифрування, в бібліотеці на сьогодні створено електронні копії всіх (за деякими винятками) пріоритетних видань цього тематичного блоку. Пріоритетними визначено видання, які на момент опрацювання не були доступні у вільному доступі через інші установи або мережеві ресурси. Дослідниця підкреслила, що з метою збереження найбільш цінних книжкових пам’яток в умовах потенційної загрози, яку несе повномасштабне вторгнення росії в Україну, варто переорієнтувати стратегію опрацювання колекції «Реабілітована література» з тематично-галузевої на фронтальний пошук та подальше оцифрування рідкісної україніки незалежно від галузі знань.

Тему оцифрування колекцій продовжила молодша наукова співробітниця відділу інформаційно-комунікаційних технологій І. В. Данильченко, яка представила учасникам конференції актуальні питання формування повнотекстової персональної колекції «Шевченкіана» на базі універсальної електронної бібліотеки «Україніка». Науковиця присвятила свою доповідь визначенню основних груп критеріїв, за якими фахівці бібліотеки мають оцінювати книжкові видання для відбору на першочергове оцифрування. Запропонований фахівцями НБУВ перелік критеріїв для відбору книжкових видань Шевченкіани прискорить процес створення цифрових копій цінних, рідкісних та особливо важливих примірників із бібліотечних фондів НБУВ, забезпечуючи відкритий доступ до об’єктів історико-культурної спадщини та зменшуючи ризик втрати унікальних книжкових пам’яток.

Органічно доповнила тематику оцифрування фондів доповідь начальника відділу забезпечення збереженості документів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України І. С. Резніка. Презентований ним проєкт «Електронна бібліотека Архіву-музею» призначений для розміщення та демонстрації сканкопій книг, газет і журналів Архіву-музею разом із супровідним пошуковим апаратом. Цільовими групами проєкту є викладачі, науковці та студенти, які зможуть знаходити на ресурсі інформацію для наукових робіт, підготовки лекцій, виконання домашніх завдань, а також широкий загал — усі, хто цікавиться літературою і мистецтвом. Наразі «Електронна бібліотека», яку представив дослідник, формує перші блоки оцифрованих документів і перебуває в активному процесі краудфандингу.

 У доповіді магістранта Київського національного університету імені Т. Шевченка В. В. Підвойного було розглянуто питання використання сучасних діджитал-інструментів для формування бібліографічних списків. На відміну від широко відомих у бібліотечній спільноті референс-менеджерів, запропоновані дослідником універсальні інструменти, зокрема Google Sheets, є придатними для легкого освоєння непрофесійною аудиторією. Доповідач докладно висвітлив механізм створення електронного особистого каталогу, який у комбінації з використанням персональних теґів дозволяє науковцям ефективно використовувати свій час і зручно формувати список літератури з будь-якої галузі знань.

Обговорення доповідей учасниками секції дозволило актуалізувати низку дискусійних питань галузі, посприяло розв’язанню процесуальних колізій формування бібліотеками цифрових сервісів і  стало запорукою включення проблематики заходу в широкий бібліотекознавчий дискурс.

Із усіма тезами доповідей секції «Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки» можна ознайомитися за цим посиланням: http://conference.nbuv.gov.ua/site/reports/id/34/section/171