10 жовтня 2024 року відділ зарубіжної україніки в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» провів круглий стіл «Дослідники української діаспори» (науковий керівник –  кандидатка історичних наук, завідувачка відділу зарубіжної україніки О. І. Дзира; вчений секретар –молодша наукова співробітниця В. Д. Антонова).

У ході роботи круглого столу були розглянуті такі теми: видатні діаспорні вчені та їхні дослідження, провідні діаспорні наукові інституції, українські науковці через призму поглядів діаспорних та зарубіжних учених, дослідники закордонного українства. У програмі круглого столу було заявлено 19 доповідей від 20 учасників.

Роботу наукового заходу було відкрито виступом заокеанської учасниці, наукової співробітниці Центру європейських студій Австралійського національного університету, докторки філософії С. Мицак. Вона є багатолітнім дослідником видань української діаспори в Австралії. Доповідачка ознайомила учасників конференції з творчістю українських письменників і поетів Австралії та вітчизняних авторів, що публікувалися на сторінках діаспорних газет. Для кращого уявлення літературного процесу в цій країні вона візуалізувала сторінки з преси у своїй презентації.

Наступну доповідь було присвячено біографії директора Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі Петра Йосипишина (1901–1994), який чи не самотужки перетворив її на центр культурного життя української діаспори у Франції. Її виголосив завідувач кафедри всесвітньої історії факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор І. В. Срібняк. У підготовці доповіді йому допомагала завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка історичних наук, професорка М. Г. Палієнко.

Долі видатних українців зацікавили доцента кафедри історії світового українства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Б.Б. Драмарецького, що дослідив внесок «хрещеного батька» Apple Любомира Романкова у світову науку та його зв’язки з Україною; старшу наукову співробітницю відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, кандидатку історичних наук Ю. С. Горбач, яка доповідала про українського літературознавця, славіста, Президента Української вільної академії наук Леоніда Білецького (1882–1955); старшу наукову співробітницю відділу зарубіжної україніки, кандидатку історичних наук Н. Г. Солонську та молодшу наукову співробітницю відділу Г. О. Борисович, які ознайомили з провідними бібліотекарями-українцями за кордоном.

Критична оцінка наукового доробку Федора Слюсаренка була проведена завідувачкою відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України, докторкою історичних наук, професоркою В. М. Піскун.

Старша наукова співробітниця відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, кандидатка історичних наук І. М. Старовойтенко презентувала джерела особового архіву Левка Чикаленка.

Провідні діаспорні наукові інституції також стали об’єктом дослідження учасників круглого столу. Так, наукову діяльність українських закордонних центрів у дослідженнях радянських науковців кінця 1960–1970-х років проаналізувала у своїй доповіді завідувачка відділу, кандидатка історичних наук О. І. Дзира. З темою про заходи з ушанування пам’яті М. С. Грушевського, організовані Українським науковим інститутом у Берліні, виступив учений секретар Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Д. В. Бурім. З інституціями пам’яті Канади, що зберігають історичну спадщину канадських українців і представлені в довіднику доктора історичних наук Ірини Матяш «Архівна україніка в Канаді», ознайомив слухачів аспірант Чорноморського національного університету імені Петра Могили та архівіст Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України І. Г. Сябро.

Старший науковий співробітник відділу зарубіжних джерел з історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАНУ, кандидат історичних наук Д. С. Гордієнко розказав про дискусію в наукових колах, викликану статтею Мирона Кордуби «Найважливіший момент в історії України» («Літературно-науковий вістник», 1930. Кн. 6).

З доповіддю про питання системи рідномовної освіти та виховання в західній діаспорі за працями її творців, учителів-практиків та науковців виступила Т. Д. Антонюк, провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україніки, доктор історичних наук, доцент. 

З тезами доповідей учасників круглого столу Т. М. Кармадонової, О. К. Супронюк, В. Д. Антонової та В. Л. Гальчинського, яким не вдалося виступити під час заходу, можна ознайомитись у збірнику «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір: матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 8–10 жовтня 2024 р.)» (Київ: НБУВ, 2024, Т. 2. URL:  http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004934).

                                                                                                                                                                                                                                  Олеся Дзира,

                                                         завідувачка відділу

зарубіжної україніки НБУВ