Рецепція творчості Франца Кафки у бібліотечних зібраннях

Поділитися: 
Дата події: 
8-10-2024

8 жовтня 2024 року в межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція в міжнародний бібліотечний простір», що відбулася в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків провів засідання круглого столу «Рецепція творчості Франца Кафки у бібліотечних зібраннях». Воно приурочене до 100-річчя від дня смерті видатного письменника, відомого своєю унікальною здатністю досліджувати глибини людської психіки у своїх творах, – Франца Кафки. Його твори високо поціновуються, залишаються актуальними крізь роки, ними комплектують фонди бібліотек по всьому світу й вони знаходять відданих шанувальників серед читачів. Змішаний формат заходу (офлайн та онлайн через платформу Zoom) об’єднав понад 30 учасників, серед яких були представники австрійської амбасади в Україні, Федерального міністерства європейських та міжнародних справ Австрії, бібліотекарі, науковці, лектори, перекладачі та журналісти з Австрії, України та Чехії.

Засідання круглого столу розпочалося з вступного слова Й.В. доктора Арада Бенкьо, Надзвичайного і Повноважного Посла Австрії в Україні, який привітав учасників заходу і підкреслив важливість культурної дипломатії в сучасних умовах. Пан Посол акцентував увагу на проєкті «Австрійські бібліотеки за кордоном», започаткованому Австрійським літературним товариством у 80-х роках минулого століття, як на важливому інструменті поширення австрійської культури та зміцнення міжнародних зв’язків. Він згадав про широку мережу австрійських бібліотек, переважно в країнах Південно-Східної та Центральної Європи, включаючи п’ять з них в Україні, підкресливши їхню роль у сприянні міжкультурному діалогу та взаєморозумінню між націями. Доктор Арад Бенкьо наголосив на актуальності дослідження спадщини видатних письменників, чиї імена не знають кордонів, особливо у сучасному контексті глобалізації та культурного обміну, зокрема Франца Кафки – унікальної і, можливо, найдивнішої постаті у європейській літературі ХХ століття.

З вітальним словом до учасників заходу через відео-конференцію звернулася керівниця Підрозділу V.2d – "Австрійські бібліотеки за кордоном" Секції V.2 Федерального міністерства європейських та міжнародних справ Австрії, магістр Елізабет Марінковіч. Вона відзначила актуальність і важливість функціонування Австрійських бібліотек за кордоном, зокрема Австрійської бібліотеки в НБУВ, як важливого інструменту для промоції австрійської науки, культури та суспільного життя Австрії.

Під час роботи круглого столу відбулася низка змістовних доповідей і презентацій, що охоплювали різні аспекти вивчення творчості Франца Кафки. Зокрема, особливу увагу привернула доповідь на тему «Шляхи вивчення творчості Франца Кафки в Україні», яку виголосив науковий керівник Австрійської бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор Іван Мегела. Доповідач підкреслив, що вивчення творчості Франца Кафки в Україні тісно пов'язане з іменем Д. В. Затонського – видатного літературознавця та фундатора українського кафкознавства. Після здобуття Україною незалежності дослідження творів Франца Кафки набуло нового розмаху, з’явилися ґрунтовні монографії таких сучасних українських дослідників, як Петро Рихло, Євгенія Волощук та Іван Зимомря. Пан Мегела відзначив, що поєднанням високої професійності з доступністю викладу при вивченні творчості Кафки є тексти, опубліковані в періодичному виданні «Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання». Доповідач наголосив на тому факті, що особливої популярності на сучасному етапі у контексті вивчення творчості Франца Кафки набули шкільні підручники, хрестоматії, посібники, а також вузівські історії зарубіжної літератури ХХ століття, які містять окремі розділи про життя і творчість Кафки.

На перекладах творів Франца Кафки в Україні закцентувала свою презентацію «Переклади творів Кафки в Україні крізь призму особистості перекладача» професорка кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наукова співробітниця Тюбінгенського університету імені Ебергарда і Карла, докторка філологічних наук Марія Іваницька. У доповіді йшлося про переклади творів Франца Кафки українською мовою, а також їхню роль як культурного феномена в україномовному літературному просторі. Було наголошено, що переклади відомих творів світової літератури стали одним із інструментів збереження та збагачення української мови, розвитку української літератури, націєтворчим чинником. У центрі уваги доповіді – перекладачі Кафки, їхнє бачення його творчості та своєї місії перекладання, різні підходи до перекладу текстів Кафки та відтворення домінант його авторського стилю.

В доповіді «Франц Кафка – найзагадковіший письменник ХХ ст.» доктор історичних наук, професор Київського національного лінгвістичного університету Володимир Васильчук розкрив зовнішні чинники, які мали визначальний вплив на формування особистості Ф. Кафки та на його творчість, і довів, що реальний Кафка завжди таємниця та загадка. Було проаналізовано мову, якою користувався Кафка, особливості його творчої індивідуальності та художнього світу.

OEAD-лектор кафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка маг. Філіпп Штьогер у доповіді «Франц Кафка в літературній дидактиці - "уважне читання" оповідання "Перед законом" (1915), план уроку за Ніколаусом Еубою та Шантель Ворнер» зосередив увагу на навчальній концепції Ніколауса Еуби та Шантель Ворнер у книзі «Literatur Lesen Lernen: Lesewerkstatt 2» (2017), яка демонструє, яким чином вивчення літературних творів Франца Кафки може бути доступним, особливо в контексті «німецької мови як іноземної».

Про творчі надбання Кафки у бібліотечних фондах, зокрема про чудові зразки творчості Кафки у бібліотеці невеликого англійського містечка Вокінга йшлося у спільній відео-презентації під назвою «Твори Франца Кафки у світовому бібліотечному просторі» докторки історичних наук, професорки, завідувачки кафедри філософії та історії науки і техніки Віри Гамалії та докторки історичних наук, професорки кафедри філософії та історії науки і техніки Державного університету інфраструктури та технологій Світлани Рудої.

Тема «Франц Кафка у світовому мистецтві: театр, кіно, книжкова ілюстрація» була розкрита у презентації заслуженого діяча мистецтв України, завідувача відділу мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва Леоніда Криворучка. Презентація знайомить з творчістю видатного чеського художника, сучасника Кафки, Франтішека Тихого, автора знаменитого портрету Кафки, з художниками-ілюстраторами С. Пожарським, М. Карасиком, Л. Ейдус; з театральними версіями «Процесу» Ж.-Л. Барро і А. Жіда і сучасного німецького режисера А. Крігенбурга; фільмом О. Веллса «Процес».

Чеська дослідниця, журналістка і культуролог Юдіта Матяшова презентувала проєкт «Мандрівки Франца Кафки», створений у 2003 році в  співавторстві з чеським фотографом Яном Їндрою. Свого часу вони відвідали 70 місць по всій Європі – справжні детективні пошуки автентичних кафківських локацій. Під час виступу прозвучали уривки з нової книги «Подорожуючи з Кафкою», що її Матяшова та Їндра видали цьогоріч у видавництві «Labyrint».

Усі учасники круглого столу у своїх виступах наголошували на важливості вивчення творчості Франца Кафки, її рецепції в різних культурних контекстах, зокрема й бібліотечних зібраннях, на тому, що аналіз його творів дозволяє зрозуміти їх вплив на сучасне мистецтво та мислення.

 

Фотоматеріали: