15 січня 2025 року до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського завітали представники Посольства Угорщини в Україні: пані Єва Хеїзерне Хегедюш, дипломат з питань культури та освіти, і пані Агнеса Шафар, асистент з питань культури. Метою візиту були ознайомлення з унікальними фондами Бібліотеки та обговорення перспективних напрямів співпраці у бібліотечній сфері.

Гостей зустріли т.в.о. заступника директора з наукової роботи Ольга Вакульчук, відповідальна за міжнародну діяльність НБУВ Людмила Дем’янюк та завідувачка відділу формування та використання газетних фондів Наталія Носкіна, яка провела захоплюючу оглядову екскурсію й ознайомила гостей з історією Бібліотеки.

Під час візиту дипломати мали можливість відвідати кілька відділів бібліотеки, зокрема відділ стародруків та рідкісних видань, відділ фондів рукописної спадщини, відділ образотворчих мистецтв, відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій, а також відділ формування та використання газетних фондів. 

У відділі стародруків та рідкісних видань Наталія Бондар презентувала виставку рідкісних стародруків, яка викликала щире захоплення гостей. Пані Єву Хеїзерне Хегедюш вразили побачені найдавніші видання відділу з колекції інкунабул, зокрема, «Книга хронік» Г. Шеделя (Нюрнберг, 1493), де серед численних зображень європейських міст вміщено зображення Будапешту. У географічному атласі А. Ортелія з колекції плантенів гості побачили кольорову карту Королівства Угорщини. Для експозиції були підібрані й стародруки з історії Угорщини. Серед них «Опис Угорщини» з серії кишенькових путівників «Республіки» видавництва Ельзевірів 1634 року, «Хроніка Угорського королівства» Антоніо Бонфіні 1575 року з зображенням короля Матяша Корвіна, «Аннали Угорського королівства» авторства Дьордя Праї 1763 року, а також ботанічний атлас з описам рослин Панонії Карла Клузія 1583 року.

В опублікованій у Будині в 1789 році «Історії козацько-польської війни» С. Грондського вміщені гравюри із зображенням українських козаків. Були продемонстровані видання з колекції гражданського друку та рідкісних видань, дотичні до історії, етнографії Угорщини або опубліковані на її теренах. Серед них тритомна ілюстрована праця Я. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси» 1878 року, поліграфічно цікаве видання «Божественної комедії» Данте, опубліковане в Будапешті 1913 року.

Книжкові контакти українців і угорців представили підручники, словники, навчальні посібники, наприклад, «Букварь славенорусскаго языка», надрукований у Будині граді у Друкарні Пештського університету у 1816 році, «Книжица читалная для начинающих» Олександра Духновича, видана у Будині 1847 року, «Мадярсько-руський словарь» під редакцією Е. Бокшая, Ю. Ревая, М. Бращайка, опублікований в Ужгороді в друкарні о. василіян у 1928 року,«Українсько-угорський словник», укладач Л. Катона (Будапешт, 1963). Демонструвалися й сучасні видання з опису угорських стародруків, альбом про королівські реліквії Угорщини.

Пані Єва Хеїзерне Хегедюш завітала до бібліотеки не з порожніми руками — вона передала в дар до колекцій відділу примірник унікального видання «Русалки Дністрової» – віхової для українських читачів збірки фольклорних та авторських творів Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, надрукованих українською мовою у Буді (тепер Будапешт) у 1837 році. Разом з примірником «Русалки Дністрової» гостя подарувала й наукову розвідку про цю книгу Вікторії Лебович, видану Бібліотекою Будапештського університету імені Лоранда Етвеша у 2023 році угорською, українською та англійською мовами. Крім того, пані Єва Хеїзерне Хегедюш подарувала Бібліотеці сучасні видання творів популярних угорських авторів, опубліковані українською мовою в серії «Голоси Європи» – Антала Серба «Порожній і місячне сяйво», Мора Йокаї «Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка», а також видання-білінгву поезій Шандора Петефі угорською й українською.

Т.в.о. завідувача відділу образотворчих мистецтв Людмила Гутник  ознайомила гостей із раритетними документами з фондів мистецького підрозділу – серією оригінальних малюнків-портретів українських кобзарів, створених упродовж 1875 – 1928 років відомим українським художником, етнографом, архітектором Опанасом Георгійовичем Сластіоном; альбомом  оригінальних офортів з видами архітектурних пам'яток стародавнього Риму, виконаних видатним італійським графіком, архітектором, етнографом ХVІІІ століття Джованні Баттістою Піранезі; світлинами з краєвидами Києва кінця ХІХ століття; кіноплакатами 1920-х років. Людмила Гутник презентувала унікальний артефакт, пам’ятку мистецтва початку ХVІІІ ст. – мідну гравірувальну дошку авторства визначного українського гравера Івана Мигури  («Теза на честь гетьмана Івана Мазепи»). Особливе зацікавлення відвідувачів викликали оригінальні літографії з колекції ВОМ, зокрема, виконані австрійським гравером Йозефом Крігубером портрети імператриці священної Римської імперії, ерцгерцогині Австрії, королеви Угорщини Марії Терезії Вальбурги Амалії Крістіни (1835) та представника знатного угорського роду, графа, державного діяча, магната, мецената Міклоша Йожефа Естерхазі (середина ХІХ століття).

 У відділі фондів рукописної спадщини Тетяна Коваль та старший науковий співробітник Тимур Горбач ознайомили відвідувачів із унікальними рукописами бібліотечного фонду, представивши до уваги гостей добірку найцікавіших рукописних пам’яток західної та східної культур – створені у ІІІ тисячолітті до н.е. глиняні клинописні таблички з Месопотамії, що належать до найдавніших зразків писемності; середньовічні грецькі, вірменські, слов’янські та західноєвропейські богослужбові книги, серед яких Нікомедійське та Оршанське євангелія середини ХІІІ століття, вишукано оздоблений французький бревіарій ХІV століття; екзотичний рукопис XVI століття на пальмовому листі з Малабарського узбережжя  півострова Індостан; скандинавський рунічний календар XVII століття на дерев’яних дощечках. Продовжилося знайомство оглядом рукописів часів Австро-Угорської імперії. Гості з великим інтересом оглянули літографічний портрет Франца Йосифа, виготовлений до 60-річчя його вступу на австро-угорський престол; його грамоту про надання графського титулу та герба Івану Шептицькому – батькові Андрея Шептицького, видатного українського релігійного діяча та предстоятеля Української греко-католицької Церкви; карту Богемії та суміжних країн  (1720 р.); карту середземноморських країн з колекції Григорія Галагана; рукописний підручник з нарисної геометрії Яна Спош (ХІХ ст.); перекладений угорською мовою требник з молитвами (ХІХ ст.). Насамкінець пані Єва Хеїзерне Хегедюш оглянула великий і яскраво прикрашений нотний градуал ХVII століття з піснеспівами, що їх виконує хор під час католицької літургії.  

Завідувачка відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Олена Заєць розповіла, як була заснована Всенародна бібліотека України, як засновники бібліотеки – Володимир Вернадський, Агатангел Кримський та інші прийняли рішення, щоб деякі історичні бібліотеки закритих установ і монастирів, які формувалися протягом довгого часу, зберігати цілісними, не вливати в загальний фонд, оскільки в такому автентичному вигляді вони становлять історику-культурну цінність, є частиною національного культурного надбання України та пам’яткою культури певного часу. Такими є найбільші колекції відділу: бібліотеки університету святого Володимира, Київської духовної академії, Києво-Печерської лаври, Софійського кафедрального собору, Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря та інші. Саме в складі книжкового зібрання Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря зберігається приватна бібліотека єпископа Іринея Фальковського, який тривалий час працював у Токайській комісії з заготівлі вин до царського двору. Комісію очолювали Федір Вишневецький, потім його син Гавриїл Вишневецький. Вони запрошували в комісію студентів Києво-Могилянської академії, щоб ті, виконуючи незначні обов'язки в церкві, мали змогу навчатися за кордоном. У 1777–1778 роках Фальковський навчався у протестантській школі, потім у піарській гімназії Пешта, в 1780–1781 роках в університеті Буди. За час свого перебування в Угорщині Фальковський накопичив велику бібліотеку (близько 700 одиниць), яка залишилася в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Переважну частину бібліотеки єпископа становлять угорські видання з природознавства.

Завершальною частиною екскурсії стали відвідини відділу формування та використання газетних фондів, де гостям були представлені газети угорською мовою, котрі видавались як в Україні, так і в Угорщині. В газетному фонді НБУВ зберігається майже 50 назв газет, які виходили угорською мовою в регіонах компактного проживання угорців в Україні. Серед них найдавніші видання "Vokos ujsad"(Червона газета), видавалася в Києві комуністичною  групою угорців в Україні, газета "Karpati Igaz Szo",  котра бере свій початок з 1920 року під назвою "Munkas ujsag"  (Робітнича газета). Сучасну назву газета отримала у 1946 в Україні, виходить і тепер у незалежній Україні, є однією з найпливовіших газет серед закарпатських угорців. Гостям  також продемонстрували угорськомовні газети Берегівського, Виноградівського районів Закарпаття, котрі виходили в УРСР та в незалежній Україні, серед них колгоспні, районні, обласні, молодіжні та інші, а також видання культурно-національних меншин, котрі проживають в Україні: азербайджанців, вірмен, греків, євреїв, німців, поляків, румунів та інших.

Тож відвідини стали обопільно інформативними й цікавими. А зважаючи на те, що 22 січня відзначається День угорської культури – важлива подія в житті країни – Національна  бібліотека України імені В.І. Вернадського висловлює щирі вітання нашим угорським партнерам і друзям, відзначаючи багатство історії та культури вашої країни. Нехай це свято надихає на нові звершення, сприяє зміцненню культурних зв’язків між нашими народами й відкриває нові горизонти для співпраці.