24 червня 2025 року в змішаному форматі (особистої присутності та онлайн на платформі Zoom) відбулось чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Провела його Генеральний директор НБУВ член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна.

Вчена рада розглянула питання про стан виконання Тематичного плану наукових досліджень НБУВ у першому півріччі 2025 року. З доповідями виступили керівники структурних підрозділів.

Керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Валерій Горовий зробив проміжний звіт щодо виконання Службою інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та Фонду президентів України  НБУВ планової теми 2025 рік. Зокрема в поточному році підрозділ працює над темою «Специфіка інформаційно-аналітичної  діяльності наукових бібліотек в період  російсько-української  війни». В період  війни, як зазначив вчений, все більшого значення  набувають  спеціалізовані інформаційно-аналітичні продукти, що в  НБУВ вже традиційно готуються працівниками СІАЗ, ФП України. Дані продукти є відображенням первинного практичного застосування нових наукових здобутків, в контактах із постійною групою  користувачів у владних  структурах, наукових  установах, у зацікавлених представниках сфери економіки та ін. вони вдосконалюють відображення та урізноманітнення тематики інформаційно-аналітичної продукції. Таким чином, відбувається поглиблення уявлень про активізацію сучасних комп’ютеризованих бібліотек у відповідальний період воєнного протистояння України.

 У межах окреслених напрямів наукових досліджень співробітниками ФПУ було опубліковано та подано до друку 25 наукових публікацій у фахових виданнях, збірниках матеріалів наукових конференцій, інформаційно-аналітичних бюлетенів, зокрема два, що індексуються в базі Scopus та Web of Science.

Підготовлено цикл інформаційно-аналітичних та інформаційно-бібліографічних бюлетенів: «Діяльність Президента України в умовах російсько-української війни» (13 випусків, загальним обсягом близько 143 д. а.), у яких представлено інформацію з офіційних джерел, повідомлення про ініціативи регіональних владних структур та громадських організацій, новини з соціальних мереж та регіональних інтернет-представництв, погляди та прогнози експертів, повідомлення з блогосфери та аналітичні коментарі тощо. У збірнику також висвітлені питання міжнародної підтримки України, переговорного процесу, реакції світової громадськості на війну, наведено експерті оцінки. Окремо приділено увагу внутрішньополітичні повістці у США та її вплив на міжнародний порядок денний, та допомогу Україні зокрема. Співробітники ФПУ здійснювали щоденний моніторинг офіційних джерел, українських та іноземних засобів масової інформації та соціальних мереж, проводили відбір, аналіз повідомлень, а також оформлення матеріалів згідно технологічних вимог моніторингу для формування випусків цього бюлетеню.

У відділі  політологічного  аналізу у межах окреслених напрямів наукових досліджень опубліковано у наукових журналах категорії «Б» дві наукові статті: «Масово-комунікаційні аспекти протидії інформаційному насиллю у кіберпросторі: кібердипломатія» та стаття «Зміцнення інституційних і законодавчих основ європейської кібердипломатії в умовах ескалації російських гібридних загроз».

У відділ оперативної інформації за результатами досліджень за звітний період науковці відділу підготували 20 наукових публікацій, підготовлено і видано 161 випуск інформаційно-аналітичних бюлетенів.

Заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи Юрій Ковтанюк   зупинився на головних аспектах виконання науково-дослідної роботи «Цифрова трансформація системи збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського». Він, зокрема, зазначив, що за результатами розробки НДР у першому півріччі поточного року з метою формування джерельної бази за напрямом дослідження зібрана та проаналізована інформація про дослідження світових тенденцій щодо автоматизації систем збереження бібліотечних та архівних документів, перспективи розвитку цифровізації документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, збереження бібліотечних документів з традиційними та новітніми носіями.

Продовжувався контроль за проведенням санітарно-гігієнічного оброблення документів відділів бібліотечних зібрань та історичних колекцій, обмінно-резервних фондів, фондів рукописної спадщини Інституту рукопису, які зазнали впливу мікробіологічного фактора. Також контролювалися процеси висушування та акліматизації документів, вимірювалась вологість кожного примірника, здійснювався огляд документів зі слабкою матеріальною основою та деструкцією паперу (усього 700 од. зб.).

Для підвищення професійної компетенції бібліотекарів НБУВ, що опікуються питаннями збереження фондів, було проведено науково-методичний семінар-практикум «Забезпечення збереження цінних документів, що становлять культурне надбання України». Програма заходу була розроблена таким чином, щоб ознайомити учасників із основними положеннями та заходами, на яких ґрунтується забезпечення збереження унікального фонду Бібліотеки: забезпечення температурно-вологісного режиму в сховищах бібліотек у сучасних умовах; профілактика розповсюдження біологічних шкідників у бібліотечних приміщеннях; стабілізація та оцифрування як запорука довготривалого зберігання особливо цінних документів; особливості користування сучасними приладами для вимірювання мікроклімату сховищ.

Про виконання робочого плану за першу половину 2025 року, а саме про «Друковану історико-культурну спадщину України: дослідження, наукова каталогізація, введення в сучасний інформаційний простір (2025−2027 рр.)» розповіла директор Інституту книгознавства НБУВ Галина Ковальчук.

 Директор Інституту біографічних досліджень (ІБД) Володимир Попик у своїй доповіді зазначив, що підрозділ розпочав виконання завдань нової планової теми НДР відомчого замовлення НАН України «Біографіка як складова національного наукового, освітнього та культурно-інформаційного простору та консолідації українського суспільства».

У межах цієї теми науковцями ІБД здійснено розробку загальної концепції та детальної структури колективної монографії «Вітчизняна біографіка перед глобальними викликами ХХІ століття» (робоча назва, видання заплановане на 2027 р.). Членами акторського колективу (В. І. Попик, Л. І. Буряк, Н. І. Любовець, Г. А. Александрова, Н. П. Марченко, О. В. Плющик, В. В. Патик, О. І. Шалак, Т. В. Котлярова) напрацьовано методологічні підходи та загальні принципи підготовки окремих тематичних розділів і параграфів. Розроблено і обговорено їх деталізовані плани-проспекти. Здійснюється збір та опрацювання джерел, напрацювання та апробація творчих підходів у доповідях, підготовлених для наукових конференцій.

Вивчалися шляхи розкриття в українській біографіці.

Також досліджено питання щодо санрово-тематичних груп спогадів і сучасні цифрові ініціативи з їх документування.

 Продовжувалася робота з формування Українського національного біографічного архіву. Триває робота з подальшого удосконалення підсистем УНБА «Персоналії».

У червні було проведено ХХІ Біографічні Читання «Біографіка і патріотична консолідація українського суспільства». До програми Читань було включено 40 доповідей і повідомлень учасників з усіх регіонів України. Науковці ІБД взяли участь у  Х Всеукраїнській  науково-практичній конференції з історії освіти «Педагогічна біографіка в структурі наук про освіту: ключові концепти, теорії, джерела» та ін.

Стан виконання тематичного плану наукових досліджень НБУВ за темою «Архівна наукова спадщина України: шляхи інтеграції в європейський інтелектуальний простір» у першому півріччі 2025 року детально розкрила директор Інституту архівознавства  НБУВ Лідія Яременко. Зокрема здійснювались наукові дослідження щодо визначення шляхів інтеграції академічної архівної спадщини України в європейський інтелектуальний простір. Розпочато вивчення та опрацювання стану і проблем  за основними напрямами дослідження: євроінтеграційні тенденції актуалізації української академічної спадщини; традиції та сучасні тенденції співробітництва НАН України з європейськими науковими центрами; питання охорони, збереження і забезпечення доступу до наукової та культурної спадщини в Європейському Союзі; архівні ініціативи в рамках програми «Цифрова Європа»; академічна Шевченкіана в архівній євроінтеграції: між спадщиною та цифровою модернізацією; наукові праці українських і європейських вчених в особових фондах як набуток інтелектуальної співпраці;  відображення українсько-європейського вектору взаємодії у документах з міжнародної наукової діяльності вчених; українські вчені-жінки у європейському науковому житті; сюжети епістолярних діалогів українських та європейських вчених; співпраця українських і європейських вчених у світлі фотодокументів.

Розроблено концепцію, підготовлено план структури та зміст текстового наповнення, розпочато історіографічний та джерелознавчий пошук і аналіз, виявлення та науково-археографічне опрацювання літератури і архівних ресурсів для створення за результатами дослідження колективної монографії «Академічна архівна спадщина України в контексті євроінтеграції».

Також продовжено вивчення і здійснення наукового аналізу процесів створення і функціонування службової документації та документаційного забезпечення діяльності організацій, що входять до складу НАН України, питань експертизи цінності документів, фондової організації та створення науково-довідкового апарату.

Про науково-технічну роботу та про цільовий науково-технічний проєкт відзвітував старший науковий співробітник Інституту інформаційних технологій Сергій Гарагуля. Перша тема має назву «Формування ресурсів установ НАН України у складі Репозитарію наукових текстів НАН України», друга – «Впровадження і підтримка відкритої науки в установах НАН України (OPENS2)» на 2025–2026 рр.

Так було здійснено аналіз сучасних тенденцій розвитку відкритої науки в ЄС та державах-членах ЄС, впровадження відкритої науки в наукових установах в Україні та вироблення пропозицій щодо вдосконалення цієї діяльності в НАН України. Результати дослідження лягли в основу розділу колективної монографії «Відкрита наука: візія Національної академії наук України».

За словами Сергія Гарагулі, організовано формування неперіодичного сегмента ресурсів Репозитарію наукових текстів НАН України. Для цього обрано й налаштовано платформу Open Monograph Press, налагоджено співпрацю з установами НАН України щодо отримання метаданих та повнотекстових джерел наукової інформації. Також продовжуються роботи з формування корпусу академічної періодики в складі Репозитарію наукових тестів НАН України.

Стан виконання протягом півріччя науково-дослідної теми «Інформаційні технології наукової бібліотеки в розвитку інфраструктури знань цифрового суспільства» охарактеризувала т.в.о. директора Інституту інформаційних технологій (ІІТ) Наталія Самохіна.

Як зазначила доповідачка було проведено дослідження та аналіз наукових публікацій за темою участі наукових бібліотек в формуванні та організації сучасної цифрової інфраструктури знань. Джерелами дослідження було обрано фахові друковані та електронні видання, представлені, зокрема, в електронних зібраннях «Наукова електронна бібліотека»,  «Наукова періодика України», «Репозитарій НБУВ» (понад 150 документів), вебсайти та портали вітчизняних та зарубіжних провідних бібліотек, передплачені електронні ресурси на платформах EBSCO, Web of Science, ResearchGate, Academia.edu, ScienceDirect, SemanticScholar та GoogleScholar.

 Серед основних проаналізованих напрямів – системні трансформації бібліотечно-інформаційних процесів, наукові періодичні видання у світовому дослідницькому просторі, персоніфікація інформації в інфраструктурі знань, національні авторитетні файли як обов`язковий пошуково-інформаційний сервіс, міжнародні цифрові ідентифікатори в авторитетних файлах і для бібліотечних наукових видань, входження наукових видань до міжнародних баз даних реферування та індексування, які будуть відображені у відповідному розділі колективної монографії, запланованої на кінець 2025. Здійснювався бібліометричний моніторинг стану та розвитку наукових досліджень в Україні. Треба зазначити, що наукометричні дослідження міграційних процесів вчених ускладнені суб’єктивним фактором, зокрема, внесенням науковцями змін у свої особисті профілі в різних наукометричних системах.

На основі проведеного аналізу було з’ясовано, що формування та наукова організація інфраструктури знань необхідні для активного розвитку та впровадження широкого спектру новітніх бібліотечних послуг, створення та організації наукових електронних інформаційних ресурсів, їх збереження та забезпечення відкритого доступу до них через бібліотечні веб-сайти. Інформаційними елементами побудови інфраструктури знань є, зокрема, інтелектуальний пошуковий інструментарій (авторитетні файли, наукова класифікація знань),  міжнародні цифрові ідентифікатори всіх об’єктів бібліотечного веб-сайту, наукова організація різних типів електронних ресурсів та їхнє представлення на порталі бібліотечно-інформаційної продукції  тощо.

У 2025 рік – третій рік виконання відомчої НДР «Теоретичні та прикладні аспекти організації діяльності бібліотечно-інформаційного комплексу в сучасних умовах»  зазначила директор Інституту бібліотекознавства  НБУВ Ольга Василенко.

Виконання НДР спрямовано на розробку теоретичних засад, науково-методичного інструментарію і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного функціонування бібліотечного науково-інформаційного комплексу в умовах несприятливих зовнішніх впливів і чинників. Виконання завдань, спрямованих на розкриття теми і досягнення зазначеної мети, здійснювалося у межах трьох основних розділів НДР, а саме:

• Концептуальні засади управління бібліотечно-інформаційним комплексом як складника науково-інформаційного потенціалу країни в умовах несприятливих зовнішніх чинників.
• Функціонування бібліотечно-інформаційний комплексу як відкритої системи в умовах несприятливих зовнішніх чинників.
• Науково-методичне забезпечення діяльності та взаємодія наукових бібліотек в сучасних умовах.

 «Рукописна спадщина з історії науки і культури України: національний статус, збереження, використання»  –  таку відомчу науково-дослідну роботу Інституту рукопису НБУВ представила заступник директора Інституту рукопису Ольга Бодак.

Протягом звітного періоду здійснено ґрунтовні та багатоаспектні дослідження в галузі науково-дослідної, науково-методичної, науково-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами. Зокрема, продовжено розробку теоретичних питань місця та ролі рукописної спадщини в духовній культурі України і системі соціальних комунікацій.

Також продовжуються кодикологічні дослідження (виявлення, атрибуція, вивчення оздоблення та оправи рукописної книги, науковий опис) кириличної рукописної книги XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії, науковий опис єврейської рукописної книги.

За словами Ольги Бодак, ще одним науковим напрямом Інституту рукопису є формування та вивчення творчої спадщини видатних українських діячів науки і культури, яка зберігається в особових архівних фондах ІР та становить важливу джерелознавчу базу для багатопрофільних історичних, філологічних, етнографічних, мистецтвознавчих та інших досліджень гуманітарної сфери знань.

Інформацію про стан виконання наукових досліджень НБУВ за темою «Теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури» у першому півріччі 2025 року озвучив доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу національної бібліографії Сидір Кіраль.

З словами наукового керівника, наукові дослідження виконуються трьома відділами НБУВ: відділом національної бібліографії, відділом пресознавства, відділом науково-бібліографічної інформації.

Так, відділом національної бібліографії ведеться робота над створенням «Україномовна книга 1924–1939 рр.: електронна, бібліографічна база даних». Відділом пресознавства продовжувалася робота над укладанням бібліографічного покажчика «Газети вищих навчальних закладів України у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (1917–1991 рр.) тощо. Відділом науково-бібліографічної інформації здійснювалася робота над завершенням науково-довідкового видання «Бібліографічні джерела українського літературознавства (2003–2021)».

Відзвітувала також про виконання протягом півріччя  теми науково-дослідної роботи «Інструментарій бібліотечного обслуговування суспільного запиту в інформаційно-комунікаційній інфраструктурі взаємодії особистості, суспільства та влади»  керівник Національної юридичної бібліотеки   НБУВ Юлія Половинчак.

 В межах вказаної теми розроблялась проблематика науково-методичних та науково-організаційних засад науково-інформаційної підтримки поширення та пропагування правових знань, формування правової культури в контексті бібліотечної діяльності за такими основними напрямками: Аналіз науково-методологічних основ дослідження процесів забезпечення суспільного запиту на політико-правову інформацію науковими та інформаційно-комунікаційними структурами;  уточнення понятійного апарату досліджуваної теми; узагальнення результатів теоретичних розробок різних аспектів поставленої проблеми; Визначення складових та характеристик сучасної політико-правової інформаційно-комунікаційної інфраструктури, з’ясування специфіки суспільного інформування в ній, особливо – в умовах воєнних викликів; Дослідження специфіки створення, розвитку та використання інформаційних ресурсів у системі політико-правового інформування.

Вчена рада затвердила заслухані звіти.

Затверджено також тему дисертаційного дослідження на здобуття ступеня доктора наук наукового співробітника відділу інформаційно-комунікаційних технологій Олені Вощенко.

 Рекомендовано до друку рукописи: Антонюк Т. Д. Навчальна книжка з фондів відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, науковий каталог / Тетяна Антонюк; відп. ред. Г. І. Ковальчук; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т книгознавства. Київ, 2025. 674 с.; Воскресні богослужіння київського Октоїха 1629 року (доповненого текстами пісне співів українських джерел XVII–XVIII cт.) / упор. М. Качмар, Ю. Осінчук, відп. ред. Ю. Ясіновський. Львів : Манускрипт, 2025. 310 с.; Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України у 2024 році : інформ.-аналіт. огляд / НАН України, Інформ.-бібл. рада НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського / автори-укладачі : О.  Л. Сокур,  Г.  І. Солоіденко, Т.  Л. Кулаковська;  відп.  ред. О. М. Василенко, Г. І. Солоіденко. – Київ, 2025. – Вип. 30.