2 жовтня 2025 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення» Інститут інформаційних технологій НБУВ провів тематичну секцію «Відкрита наука в Україні», що зібрала понад 40 учасників у стінах бібліотеки та онлайн.  Серед доповідачів секції були представники Міністерства освіти і науки України, академічних інститутів, наукових бібліотек України, видавничого сектору. Варто відзначити, що така секція проводилася в Бібліотеці вперше. Її започаткування стало спільною ініціативою НБУВ та Робочої групи НАН України з питань відкритої науки [https://openscience.nas.gov.ua/working-group-of-nas-of-ukraine]. Захід став свідченням великої уваги, яку Бібліотека та Академія приділяють питанням відкритості в науковій роботі, імплементації кращих світових наукових практик, доступу до даних і результатів досліджень.

         Під час роботи секції було виголошено 12 доповідей, тематика яких стосувалася проблем упровадження принципів та формування інфраструктури відкритої науки, гармонізації нормативно-правової бази відкритої науки із законодавством Європейського Союзу, підтримки академічних досліджень і цифрових трансформацій науки.

         Із вітальним словом до учасників секції звернулася генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Л. А. Дубровіна. Вона наголосила, що саме бібліотеки формують культуру відкритості, допомагають дослідникам орієнтуватися у складному світі інформації, сприяють впровадженню відкритого доступу, підтримують репозитарії, навчають інформаційної грамотності та стають платформами для міждисциплінарної взаємодії. Такі заходи, як організована в НБУВ секція, – унікальна можливість створити синергію між різними галузями знань, поєднати гуманітарні, соціальні та природничі науки, інтегрувати спільні напрацювання, відкрити нові підходи до дослідження складних проблем. На думку науковиці, відкрита наука – це мова, якою різні дисципліни можуть говорити одна з одною, знаходити зважені рішення і створювати спільне майбутнє.

         Державна експертка експертної групи з питань відкритої науки та систем оцінювання ефективності Директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України О. В. Двигун виступила з доповіддю «Відкрита наука. Формування державної політики». Учасників секції було поінформовано про результати щорічного моніторингу виконання Національного плану щодо відкритої науки. Експертка особливо підкреслила зусилля МОН України щодо гармонізації законодавчої бази, що втілюється в таких ініціативах міністерства, як внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», проєкті Закону України «Про академічну доброчесність» тощо. Ця нормативна база створює фундамент для якісної зміни наукової культури в Україні, наголосила доповідачка.

         У доповіді заступниці директора з наукової роботи та міжнародного співробітництва Державної науково-технічної бібліотеки України Т. О. Ярошенко йшлося про місце ДНТБ в екосистемі відкритої науки. Учасникам секції були презентовані поточні наукові проєкти ДНТБ – Open Ukrainian Citation Index, систему «Наука», через яку відбувається державна атестація наукових установ, а також перспективну платформу – Національний репозитарій наукових даних, створенням якого наразі займаються фахівці ДНТБ. Т. О. Ярошенко продемонструвала присутнім результати всеукраїнського опитування щодо використання дослідницьких даних, які свідчать про недостатній рівень обізнаності та впровадження в практичну діяльність цієї ланки відкритої науки. Науковиця наголосила на необхідності популяризації культури відкритого доступу до дослідницьких даних саме зусиллями бібліотек.

         Директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій Національної академії наук України Ю. М. Капіца детально зупинився на реалізації відкритої науки відповідно до законодавства та практики в ЄС. На думку дослідника, основні проблемні питання сфери відкритої науки в Україні можуть бути вирішені на рівні договірного регулювання, дотримання законодавства про захист авторського права, конфіденційної інформації та комерційної таємниці. Окремо було закцентовано увагу на тому, що оприлюднення звітів про виконання досліджень через Національний репозитарій академічних текстів, що в умовах російської агресії призводить до розповсюдження чутливої інформації щодо сильних та вразливих сторін української економіки та суспільства, потребує політичних рішень та  відповідних обмежень.

У доповіді старшого наукового співробітника Видавничого дому «Академперіодика» Національної академії наук України А. В. Гавриша йшлося про тенденції розвитку наукового видання в Україні. Уся система наукового видавництва, підкреслив дослідник, перебуває в динамічному процесі переформатування, де ключовими векторами є відкритість, цифрова трансформація, етична відповідальність і глобальна інтегрованість. Виклики комерціалізації, цифрової нерівності та стандартів якості потребують системної відповіді урядових інституцій. На думку А. В. Гавриша, розвиток власних видавничих платформ для України є нагальним питанням, як і  впровадження сучасних стандартів інтероперабельності, розбудови відкритої інфраструктури та забезпечення сталого розвитку наукової комунікації відповідно до міжнародних практик.

Жваву дискусію викликала доповідь завідувача відділу автоматизації програмування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України В. Г. Тульчинського «Відкрита наука і штучний інтелект як фактори трансформації науково-технічних бібліотек», в якій йшлося про перспективи збереження бібліотечним сектором його питомих інформаційних функцій і можливості якісних змін у стрімко мінливому світі цифрових технологій. Дослідником були окреслені два ймовірні напрями трансформації бібліотек – поглинання великих науково-технічних бібліотек державною службою, ймовірно – архівною, та ліквідація решти, що не мають достатньо цінних фондів; альтернативно – розширення функціональності бібліотек (наприклад, відслідковування публікацій за певними підписками зареєстрованих читачів, переорієнтація на обслуговування видавців, послуги з оприлюднення даних і препринтів, послуги просування у пошукових системах, активізація роботи зі студентами тощо).

Аспірант відділу автоматизації програмування Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України І. Д. Денков ознайомив присутніх із перспективною розробкою інституту – засобом екстрагування метаданих з наукових праць. Продемонстровані результати довели, що вебсервіс на основі великої мовної моделі за умови мінімальної участі людини може стати повноцінною частиною інфраструктури відкритої науки, даючи можливість електронним бібліотекам, видавництвам, сайтам дослідницьких установ перетворити свої колекції наукових текстів на повноцінні репозитарії, здатні передавати метадані в харвестери з подальшою інтеграцією в міжнародні пошукові системи відкритої науки.

У доповіді старшої наукової співробітниці науково-дослідного відділу автоматизованих інформаційних систем Інституту програмних систем Національної академії наук України О. В. Захарової йшлося про єдину систему метаданих наукових знань. Запропонований науковицею підхід дозволяє поєднати метадані з різних джерел в єдиній ба­зі даних та надавати множину сервісів на основі агрегованих метаданих. Це дослідження пропонує схеми метаданих інформаційного ресурсу «Науковці» з різними рівнями деталізації описів.

Про функціонування іншої розробки ІПС НАН України – Харвестера відкритої науки НАН України – доповіла наукова співробітниця відділу теорії комп’ютерних обчислень Інституту програмних систем Національної академії наук України Г. Ю. Проскудіна. Учасникам секції були продемонстровані пошукові можливості Харвестера, які роблять його потужною системою інтеграції наукових інформаційних ресурсів установ НАН України. Метою ресурсу є сприяння більш ефективному використанню отриманих в НАН України наукових результатів завдяки суттєвому полегшенню процесу доступу до наукових інформаційних ресурсів з використанням засобів їх інтеграції та надання єдиної точки їх пошуку та доступу.

Із статистикою функціонування Харвестера відкритої науки НАН України присутніх на секції науковців ознайомив провідний науковий співробітник відділу автоматизованих інформаційних систем Інституту програмних систем Національної академії наук України В. А. Резніченко. Зафіксовані різними системами обліку інтернет-трафіку показники (понад 42 тисячі унікальних відвідувачів зі 111 країн світу) свідчать про високу затребуваність публікацій співробітників НАН України у світовому контексті.

Директор Інституту інформаційних технологій НБУВ С. С. Гарагуля доповів про поточний стан і перспективи розвитку бібліотечних проєктів відкритої науки, зокрема Репозитарію наукових текстів НАН України в його періодичному та монографічному сегментах. Дослідником було підкреслено, що бібліотеки активно перебирають на себе функції ресурсного та сервісного забезпечення досліджень з урахуванням специфіки е-науки – ними організовується доступ до джерельної бази, даних та відкритих результатів досліджень, здійснюється комплексна підтримка дослідницької інформації в системах наукових ідентифікаторів, наукометрична аналітика результатів досліджень, інформаційно-консультативний супровід цифрової наукової комунікації тощо. НБУВ напрацювала значний досвід створення та розвитку ресурсів дослідницької інформації та відкритих публікацій – як інституційних (Репозитарій НБУВ), так і загальноакадемічних (Бібліотечний портал НАН України та Репозитарій наукових текстів НАН України).

Старшою науковою співробітницею відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського О. А. Острянською було виголошено доповідь «Трансформаційне лідерство в управлінні цифровізацією освітніх та соціально-педагогічних систем в контексті відкритої науки і освіти». Дослідниця наголосила, що будь-які структурні й концептуальні перетворення в науковому секторі потребують максимального розкриття людського потенціалу установи, адже в центрі будь-якого процесу знаходиться людина в сукупності своїх організаційних, комунікативних та когнітивних якостей.

Учасники секції «Відкрита наука в Україні» провели плідні наукові дискусії й напрацювали нові інституційні зв’язки, які стануть запорукою для подальшого розвитку секції наукової конференції в окремий Форум відкритої науки. Його вирішено провести спільними зусиллями низки академічних інститутів у 2026 році на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.