Ефективність системи збереження рукописних та друкованих фондів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ) визначається сукупністю усіх заходів, що реалізуються для створення оптимальних умов їх формування, зберігання та використання. Підтримання нормативних режимів зберігання документів на різних матеріальних носіях безперечно залишається основним і найбільш дієвим елементом цієї системи. Як будь-яка інша, ця система не є незмінною у часі, а постійно оновлюється завдяки розробленню та впровадженню превентивних заходів, що базуються на результатах скоординованих напрямів різних наукових досліджень.

Ці та інші питання були в центрі уваги круглого столу «Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України», який відбувся в онлайн- та офлайн-режимах.
Наукові керівники: Власюк Тарас Іванович, науковий співробітник відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ) НБУВ, кандидат технічних наук; Савчук Ярослав Ігорович, завідувач відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, кандидат біологічних наук.
Учений секретар: Любов Петрівна Затока, наукова співробітниця, т. в. о. завідувачки відділу наукових технологій збереження фондів НБУВ.

У роботі круглого столу брали участь фахівці у галузі консервації документів НБУВ, співробітники бібліотеки, науковці установ НАН України та провідні фахівці бібліотек і архівів України, які опікуються проблемами забезпечення збереження бібліотечних та архівних фондів. До обговорення було подано дев’ять тем виступів, опубліковано десять тез доповідей.

Проблематика доповідей охоплювала широке коло питань, пов’язаних із цифровою трансформацією системи збереження фондів і створенням цифрових бібліотек, осучасненням контролю нормативних показників температурно-вологісного режиму, результатами мікробіологічних експериментів з дослідження нових фунгіцидів, застосуванням сучасного реставраційного обладнання тощо.

У вступній доповіді Ю. С. Ковтанюка, заступника генерального директора з наукової роботи НБУВ, кандидата історичних наук, розглянуто основні концептуальні засади, що впливають на цифрову трансформацію системи зберігання документальної історико-культурної спадщини. Він наголосив, що створення інформаційних систем, у базах даних яких накопичується інформація про фізичний стан фондів інституцій, що зберігають документи, — це основа для автоматизованої обробки накопичених даних, що дозволяє змінити підходи фахівців до роботи з інформацією та перейти до якісно нового рівня керування процесами забезпечення збереженості документів.

У доповіді наукового співробітника НБУВ Т. І. Власюка, кандидата технічних наук, розглянуто результати впровадження у діяльність НБУВ сучасних технологій, зокрема проведення дослідження і пілотної реалізації проєкту системи моніторингу показників температурно-вологісного режиму у сховищах корпусу НБУВ на вул. Володимирській, 62. Йшлося про експериментально встановлені значення затухання сигналу зв’язку та отримані результати, що переконливо підтверджують здатність якісного функціонування пристроїв IoT TP-Link Tapo, які діють на основі однойменного протоколу. Доповідач зазначив, що наведена інформація може бути корисною для розгляду і реалізації подібних систем в інших бібліотечних установах.

У доповіді наукової співробітниці НБУВ, т. в. о. завідувачки ВНТЗФ Л. П. Затоки, розглянуто результати дослідження впливу нових антифунгальних препаратів на основі гуанідиновмісних олігомерів на динаміку фізико-механічних показників модельних зразків паперу — ганчір’яного, газетного, крейдованого, друкарського та офсетного. На результатах цих експериментів ґрунтуються заходи, необхідні для диференціації документів відповідно до ступеня їх фізичного стану, що дозволяє ефективніше планувати і організовувати масове оброблення книг, раціонально вилучаючи окремі примірники з однотипними мікологічними пошкодженнями.

Наразі завдання гарантування біологічної безпеки приміщень і фондів залишається актуальним як для бібліотечних, так і для архівних установ. Питання профілактики біологічного пошкодження документів на різних матеріальних носіях традиційно є невід’ємною частиною заходів, присвячених проблемам збереження документів. Так, старший науковий співробітник НБУВ, кандидат історичних наук О. Я. Гараніна, ознайомив присутніх з результатами обстеження архівосховищ і документів державних архівів України щодо дотримання нормативних вимог умов зберігання документів Національного архівного фонду України. Обстеження здійснено Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері архівної справи.

Багатоаспектна проблема біологічної безпеки включає також ентомологічну складову. Для участі у її вирішенні залучаються провідні науковці України. У співдоповіді молодшої наукової співробітниці НБУВ Л. М. Куяви та завідувача лабораторії відділу ентомології та колекціонування Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена, кандидата біологічних наук, доцента А. І. Бабицького, подано результати ентомологічного обстеження бібліотечних фондів НБУВ на різних матеріальних носіях і окреслено основні підходи до профілактики біологічних пошкоджень особливо цінних документів.

Тему біологічної безпеки продовжено у співдоповіді молодшої наукової співробітниці відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, кандидата біологічних наук Ю. Б. Письменної; завідувача відділу того ж інституту, наукового співробітника НБУВ, кандидата біологічних наук Я. І. Савчука; старшої наукової співробітниці відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, кандидата хімічних наук М. Я. Вортман. Вони ознайомили присутніх з результатами дослідження антифунгальної активності нових сполук композиції аліфатичного гуанідиновмісного олігомеру та діалкілзамісного гуанідиновмісного олігомеру зі сріблом та міддю щодо мікроміцетів-біодеструкторів. Встановлено, що ці сполуки проявляють антифунгальну активність щодо широкого спектра штамів мікроскопічних грибів-біодеструкторів; більш активними виявилися речовини з додаванням міді. Найбільш активною серед досліджених сполук стала № 8 (Alk = C3H7Br 1%).

Учасники засідання з інтересом заслухали доповіді, присвячені практичним питанням застосування сучасного реставраційного обладнання та добору сумісних витратних матеріалів для відновлювальних операцій. У доповіді молодшої наукової співробітниці НБУВ Н. Б. Баляниці йшлося про значення вхідного контролю фізико-хімічних показників матеріалів, що використовуються для стабілізації та реставрації документів, а у виступі завідувачки відділу реставрації Л. А. Сорокіної — про сучасне ефективне устаткування для оптимізації реставраційних процесів.

У співдоповіді Л. М. Волосатих, молодшої наукової співробітниці, та наукової співробітниці НБУВ, т. в. о. завідувачки ВНТЗФ Л. П. Затоки, проаналізовано особливості підготовки документів до копіювальних операцій у бібліотечних умовах і фактори ризику, що впливають на фізичний стан рукописів, а також подано рекомендації щодо стабілізації документів перед копіюванням.

Захід відбувся у змішаному форматі. Частина учасників долучилася в режимі відеоконференції. Доповіді супроводжувалися змістовними науковими презентаціями, що сприяло підвищеному інтересу до кожного виступу. Основною тезою круглого столу стало обговорення програмних інструментів автоматизованого оброблення даних сучасного комплексного постійно діючого моніторингу приміщень і фондів. Впровадження такого інструментарію забезпечить перехід до якісно нового рівня керування процесами збереженості документів бібліотек та архівів.

Л. П. Затока, учений секретар