2 жовтня 2025 року відбулося засідання секції «Наукова каталогізація стародруків і рідкісних видань: історія, сучасний стан і тенденції розвитку», підготовлене відділом стародруків та рідкісних видань НБУВ у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи». У засіданні секції взяли участь двадцять науковців, які надіслали тези виступів до збірника конференції. Секція проходила одночасно  в офлайн і онлайн форматах.

Модерувала захід завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства (ІК) НБУВ, кандидатка історичних наук Наталія Бондар. У вітальному слові до учасників засідання секції Наталія Бондар підкреслила  важливість наукової каталогізації стародруків і рідкісних видань, приділила увагу новим виданням каталогів кириличних стародруків і публікаціям каталогів останніх років. У виступі вона зосередилася на питаннях повноти описів стародруків і корелюванні їх з кількістю видань і примірників, а також на традиційних елементах у структурі бібліографічних описів, авторських новаціях.

Ірина Ціборовська-Римарович, старша наукова співробітниця відділу стародруків ІК НБУВ, докторка історичних наук, у доповіді про свою роботу представила слухачам бібліографічні засади й особливості укладання каталогу бібліотеки Вишнівецького замку XVIII–XIX століть.

У виступі старшої наукової співробітниці відділу стародруків, докторки історичних наук Олени Курганової в контексті її роботи над каталогом Етьєнів колекції НБУВ було сформульовано основні проблеми дослідження поширеності видань Етьєнів у бібліотеках України та перспективи їхнього вивчення.

 Старша наукова співробітниця відділу стародруків ІК НБУВ, кандидатка філологічних наук Наталія Заболотна поділилася своїм   досвідом каталогізації елементів художнього оздоблення стародруків, порушила питання щодо їхньої класифікації, розмежування видів художніх і «прикладних» гравюр, а також означила актуальність створення каталогів гравійованих елементів оформлення видань українських друкарень.

 У виступі  завідувачки відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій ІК НБУВ, кандидатки історичних наук Олени Заєць окреслено основні віхи формування вимог до обліку історичних бібліотек в Європі та в Україні в контексті вивчення таких колекцій у складі фондів НБУВ.

Литовська дослідниця Надєжда Морозова, провідна наукова співробітниця Центру з вивчення писемної спадщини Інституту литовської мови, докторка гуманітарних наук, представила у своїй доповіді огляд збірок кириличних стародруків та перспективи їхнього подальшого вивчення в таких книгозбірнях Вільнюса, як Бібліотека Вільнюського університету, Національна бібліотека Литви імені М. Мажвідаса, Бібліотека імені Врублевських Академії наук Литви та Бібліотека в Литовському національному музеї.

Онлайн виступ Аліни Кондратюк, старшої наукової співробітниці Інституту досліджень Південно-Східної Європи Румунської академії, кандидатки мистецтвознавства, був присвячений огляду унікальної колекції кириличних стародруків Джузеппе Прага у Національній бібліотеці Марчіана (Венеція) як цінного джерела вивчення іконографії видань Києво-Печерської лаври.

Ще один онлайн учасник секції, доктор філософії, незалежний дослідник Станіслав Волощенко розповів про вивчення бібліотеки володимирських отців василіан, представив її загальну характеристику й реконструкцію її складу в контексті підготовки монографії про цю історичну книгозбірню.

Кандидат історичних наук, дослідник з Університету Бірмінгема Олександр Охріменко звернувся до теми фрагментології, проілюструвавши, яким чином до розвитку методики цієї дисципліни може прислужитися каталог інкунабул збірки НБУВ й унікальний досвід її укладача Бориса Зданевича.

Актуальність проблематики фрагментологічних досліджень висвітлила й Юлія Рудакова, старша наукова співробітниця відділу стародруків ІК НБУВ, кандидатка історичних наук, зосереджуючи увагу учасників засідання на прикладах атрибуції фрагментів латиношрифтних стародруків і специфічних особливостей формування елементів їхніх бібліографічних описів.

Оксана Петренко-Момотенко, наукова співробітниця відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій ІК НБУВ, кандидатка історичних наук, окреслила чинні стандарти опису стародруків і рідкісних видань,  звернула увагу на необхідність внесення змін до правил їхнього описово-бібліографічного обліку.

Олена Деревська, аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА, у своєму виступі аргументувала необхідність укладання каталогів гравюр на прикладі доробку українського гравера і рисувальника XVII–XVIII століть Никодима Зубрицького, закцентувавши увагу на непересічному значенні його робіт в українському мистецтві.

 Старша наукова співробітниця відділу стародруків ІК НБУВ, кандидатка філологічних наук Ольга Максимчук розповіла про досвід відчитання вкладних і дарчих записів у примірнику видання «Atrium lingvae sanctae» Генрі Опітца, що дозволило встановити імена власників підручника, та наголосила на необхідності відчитування й аналізу власницьких записів у процесі дослідження й наукового опису стародруків.

В онлайн-форматі виступив на засіданні наш угорський колега Шандор Фьольдварі, доктор філології з Університету Дебрецена, який поділився історією побутування українських кириличних стародруків, опублікованих у Києві й Чернігові, в книгозбірнях василіан на теренах колишнього Угорського королівства.

 Молодша наукова співробітниця відділу стародруків ІК НБУВ Анна Бондарчук продемонструвала рідкісні примірники у власницьких оправах з тканини, що походять зі збірок Бориса Грінченка, Дмитра Дорошенка, Товариства «Просвіта» та інших джерел. Вона наголосила на необхідності окремого обліку таких екземплярів із фіксацією їхніх особливостей, можливо, й у вигляді окремого каталогу.

До роботи секції долучилися наші колеги з відділів бібліотечних зібрань та історичних колекцій, образотворчих мистецтв НБУВ, а також директорка Наукової бібліотеки Харківського національного університету Ірина Журавльова, заступниця директора Музею книги і друкарства України Людмила Хауха, співробітники відділу рідкісної книги Одеської національної наукової бібліотеки.

Засідання завершилося неформальним обміном думками, цікавою товариською дискусією колег.