3 жовтня 2025 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» Інститут інформаційних технологій НБУВ провів тематичну секцію «Бібліотеки в цифровій інфраструктурі знань», яка зібрала близько 50 учасників як у стінах бібліотеки, так і онлайн. Серед учасників секції були співробітники низки бібліотек, архівів, музеїв та університетів України.

         Під час засідання було виголошено 9 доповідей, присвячених питанням організації та використання реферативної бази даних, авторитетних файлів, електронної бібліотеки, модернізації сайту та наукової бібліотеки в цілому.

         Роботу секції відкрив заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор А. А. Крючин з доповіддю про доцільність та високу перспективність впровадження сучасних цифрових технологій – зокрема, штучного інтелекту, машинного навчання, семантичного пошуку, хмарних обчислень та інших інноваційних рішень для удосконалення процесів інформаційного пошуку в реферативних базах даних. Доповідь викликала зацікавлення аудиторії, адже прикладами слугували актуальні дані з пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної науки і техніки, зокрема використання безпілотних систем.

         Доповнила розповідь про актуальну тематику воєнної науки в реферативній базі даних молодша наукова співробітниця відділу оптичних носіїв інформації Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України С. В. Добровська. У доповіді було продемонстровано динаміку розвитку наукового знання з тематики «Воєнна наука. Військова справа» в Україні протягом 2017-2024 років.

         Завідувач відділу наукового комплектування та опрацювання бібліотечних фондів Державної науково-технічної бібліотеки України О. Ю. Кузнєцов поділився з присутніми досвідом створення персонального кабінету користувача, який дозволяє налаштувати пошукові запити та зберігати результати пошуку, що значно вдосконалює бібліотечне обслуговування. Обговорили також питання взаємодії керівництва бібліотеки та розробників технології, шляхи сприяння новим впровадженням.

         Із зацікавленням зустріли учасники доповідь молодшої наукової співробітниці відділу наукової організації електронних інформаційних ресурсів Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського М. В. Дорош про авторитетну роботу як модель пов’язаних даних. Практичне втілення було проілюстровано пошуковими можливостями щодо особи на сайті НБУВ. Жваву дискусію викликала теза про зв’язок пов’язаних даних з інтеграцією штучного інтелекту, що має значний потенціал для автоматизації бібліотечних процесів.

         Питання перспектив розвитку бібліотек продовжила своєю доповіддю молодша наукова співробітниця відділу бібліометрії і наукометрії Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського А. Ю. Кубко. Вона узагальнила погляди щодо концепції «розумної бібліотеки», її ознаки та особливості. Цікавим був міжнародний огляд впровадження Smart Library. Доповідачка об’єктивно оцінила переваги та недоліки технології, поділилася своїми думками щодо можливості втілення в українських реаліях. Обговорення, звісно, викликало питання фінансування  Smart Library, державної підтримки розробки і впровадження в світі.

         Продовжив тему модернізації бібліотеки, зокрема її сайту, аспірант Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського О. О. Савенко. Він запропонував переглянути принципи структурування матеріалів на порталі НБУВ, оновити дизайн та пошукові можливості, а також створити мобільний додаток сайту. Пропозиції були підтримані заступником генерального директора НБУВ з наукової роботи, кандидатом історичних наук Ю. С. Ковтанюком.

         Не оминули увагою учасники конференції й проблеми формування цифрових ресурсів документальної історико-культурної спадщини. Питання правового забезпечення створення та використання цифрових ресурсів розкрив у своїй доповіді аспірант Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського О. С. Гарбар. Він проаналізував чинне законодавство, виявив лакуни щодо уніфікації та стандартизації в цифровізації культурної спадщини. Обговорили присутні й перспективи створення Національної електронної бібліотеки.

         Практичними аспектами формування електронної бібліотеки поділилася наукова співробітниця відділу інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка філософії з філології (PhD) О. І. Вощенко. Її доповідь була присвячена  проблематиці супроводу метаданими та оприлюднення е-копій конволютів на е-ресурсах. Колег ознайомили з історією створення конволютів, специфікою їх створення та унікальністю, що породжує низку запитань під час бібліографічного опису кожного примірника. Доповідачка розповіла про досвід, напрацьований в НБУВ, показала, як він реалізований на сайті електронної бібліотеки «Україніка» в рубриці «Рідкісні примірники – Конволюти».  Заступник генерального директора НБУВ з наукової роботи, кандидат історичних наук  Ю. С. Ковтанюк запропонував оформити методичні рекомендації щодо принципів опису та розміщення е-копій конволютів у електронних бібліотеках для оприлюднення досвіду та його поширення серед фахівців.

         Підсумував роботу секції директор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат наук із соціальних комунікацій С. С. Гарагуля. У доповіді він проаналізував зміни характеру взаємодії наукових бібліотек із користувачами в парадигмі цифрового суспільства. Він детально зупинився на нових ролях наукових бібліотек, перспективах впровадження технологічних інновацій та викликах, які стоять перед бібліотекарями.

         Загалом робота секції відзначилася жвавими фаховими дискусіями, що підтверджує актуальність проблематики обраних тем, зацікавленість всіх у новітніх технологіях, прагнення освоювати світовий досвід та впроваджувати його задля перспективного розвитку бібліотек.