10 грудня 2025 року на факультеті української філології, культури і мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, завдяки партнерській співпраці з Інститутом біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбувся міждисциплінарний круглий стіл «Дитяча книжка-життєпис: якого пантеону потребуємо?», покликаний об’єднати зусилля задля результативного й усвідомленого творення Українського світу, найперше – як образу «своїх» у свідомості молодших поколінь.

Захід проходив у змішаному режимі, що дало змогу доєднатися до нього учасникам із різних кінців України.

Засідання урочисто відкрила Наталія Віннікова, проректор із наукової роботи і міжнародної діяльності, голова Вченої ради Університету, доктор філологічних наук, професор, котра наголосила на важливості книжки-життєпису й дитячого читання як такого у формуванні національної ідентичності й збереженні колективної пам’яті.

Модератор наукового заходу – декан факультету української філології, культури і мистецтва, доктор філологічних наук, професор Ірина Руснак окреслила важливість біографічного знання в процесах консолідації суспільства та становлення юних громадян України в часи війни, котру ми вимушені вести проти підступного противника вже понад десятиліття.

Осердям розмови став виступ Наталії Марченко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту біографічних досліджень НБУВ, котра представила розгорнутий огляд сучасних вітчизняних книжок-життєписів для дітей (видавничих серій – із 1991 року, окремих видань – із 2014 року), проаналізувала їх авторський склад і жанрові характеристики, а також окреслила коло персоналій, яким ці видання присвячені. На думку дослідниці, найбільшим викликом є те, що в Україні «різні покоління виявилися однаково “обнуленими” щодо біографічного знання». Двоадресна за своєю природою книжка-життєпис для дітей дає змогу як закладати підвалини самоідентифікації молодшим поколінням, так і «м’яко» корегувати спотворені тоталітарним минулим уявлення старших поколінь. Саме тому вона нині заслуговує на окрему увагу.

У ході подальшої розмови учасники неодноразово порушували питання використання життєписів для дітей і юні в якості «м’якої технології» формування самоусвідомленого суспільства, також йшлося про критерії канону дитячої книжки-життєпису, роль держави й суспільства у творенні «українського світу» як цілісної єдності життєвих історій. Зокрема, своє бачення питання й цікаві пропозиції озвучили голова Творчого об’єднання дитячих письменників Київської організації НСПУ, театральний педагог Лариса Недін, доктор історичних наук, завідувач відділу теорії і методики біобібліографії Інституту біографічних досліджень Надія Любовець, громадський діяч, засновник ГО «Вікімедія Україна» Юрій Пироганич, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, доцент Олеся Слижук. Професор кафедр української літератури, компаративістики і грінченкознавства Тетяна Вірченко деталізувала, як впровадження міждисциплінарної освітньо-наукової програми «Біографістика і текстологія» відповідає викликам майбутнього в межах заявленої теми. Досвідом створення та промоції біографічних видань для дітей поділилися письменниця й начальниця департаменту дитячої літератури видавництва «Ранок» Ганна Булгакова, головний редактор видавництва «Оріон» Ірина Красуцька, письменниця й головна редакторка видавництва «Портал» Галина Ґлодзь, письменниці Тетяна Череп-Пироганич і Міла Радченко.

Круглий стіл викликав щирий інтерес учасників та став початком низки наукових і культурних ініціатив, спрямованих на розширення співпраці задля творення життєписів для дітей і промоції біографічного читання серед українців.

З відеозаписом круглого столу «Дитяча книжка-життєпис: якого пантеону потребуємо?» можна ознайомитися на ютуб-каналі Інституту біографічних досліджень НБУВ https://www.youtube.com/watch?v=Ex7KlrqJAvY&t=183s 

Інститут біографічних досліджень НБУВ