26 березня 2026 року відбувся другий науковий семінар відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Маргіналії і провенієнції книжкових пам’яток:  інформативність, види, методи дослідження:  пам'яті Маргарити Шамрай». Він відбувався у форматах очному і онлайн, учасники і гості заходу зібралися у читальному залі відділу стародруків, два десятки учасників мали можливість слухати виступи онлайн.

Модераторка заходу завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань Наталія Бондар повідомила про те, що це вже другий семінар, присвячений вивченню маргіналій і провенієнцій книжкових пам’яток. Вона наголосила на актуальності досліджень і каталогів відомої української книгознавиці, джерелознавиці, дослідниці та бібліографа стародруків М. А. Шамрай, як упродовж багатьох років працювала в різних підрозділах бібліотеки,  і на продовженні роботи в цих напрямах у НБУВ.

Про книгознавчий доробок Маргарити Шамрай і про особисті спогади спілкування з дослідницею говорила директорка Інституту книгознавства Галина Ковальчук. Вона закцентувала увагу на важливості відзначення пам’яті й М. А. Шамрай, й інших книгознавців та бібліографів стародруків, що працювали у бібліотеці.

Ірина Ціборовська-Римарович приділила увагу методичним засадами дослідження і джерелам інформації про розповсюдження і побутування стародруків на прикладі праць М. Рубчинського. Вона проілюструвала заявлену тему результатами історико-книгознавчого і джерелознавчого дослідження 91 примірника видань творів відомого релігійного письменника XVIII століття кармеліта Марціна Рубчинського. Отриманий фактологічний матеріал суттєво доповнив відомості про популярність і розповсюдження його творів серед римо- й греко-католицького духовенства на етнічних українських землях у XVIII–XIX ст.

Олена Курганова, що продовжує традицію опису видавничих колекцій, готуючи до друку каталог етьєнів, у своєму виступі розповіла про унікальні провенієнції та маргіналії примірників стародруків з цієї колекції, багато з яких відображені й у каталозі палеотипів Маргарити Шамрай. Шляхи міграції цих примірників, встановлених за записами, суперекслібрисами, печатками, продемонстрували тісні контакти української книжкової культури з інтелектуальним середовищем західної та центральної Європи.

Наталія Заболотна у виступі про українсько- і церковнослов’янськомовні маргіналії латинським шрифтом у виданнях василіянських друкарень XVIII століття проаналізувала покрайні записи в почаївських, унівських і супрасльських стародруках НБУВ. Вона наголосила на важливості вивчення україномовних маргіналій латинським письмом як мовних, зокрема фонетичних пам'яток, і звернула увагу на записи церковнослов'янською мовою латинськими літерами як свідчення української традиції озвучення церковнослов'янських канонічних текстів. Доповідачка зробила огляд цих маргіналій за тематичними групами від вкладних записів до творів духовної поезії.

Ольга Максимчук розповіла про автографи А. Радивиловського у книжках з фондів НБУВ. Антоній Радивиловський, визначний український проповідник, церковний діяч і письменник другої половини XVII століття, очевидно, володів особистою книгозбірнею, склад якої можна реконструювати за його власноручними рукописними провенієнціями-автографами. Доповідачка представила презентацію з фотографіями підписів отця Антонія та коротко схарактеризувала виявлені видання і особливості примірників.

Виступ Наталії Бондар був присвячений рукописним провенієнціям і маргіналіям у стародруках як унікальним джерелам генеалогічних відомостей представників козацької старшини та їхнім нащадкам. Йшлося про примірник Мінеї загальної 1796 року із вкладним записом Софії Григорівни Ханенко 1803 року. Також доповідачка охарактеризувала родинні записи Борозн у примірнику київського Молитвослова 1742 року. Детальніше вона зупинилася на родоводі музейника й колекціонера Павла Потоцького у примірнику Псалтиря 1728 року. Цінною є інформація про походження П. Потоцького по лінії бабусі від Стороженків, серед його ще більш далеких нащадків – Марія Богданівна Стороженко, донька гетьмана Б. Хмельницького.

Щиро вдячні всім учасникам заходу – колегам з Києва, Харкова, Одеси, Вільнюса, Ніжина, й запрошуємо подавати статті до збірника «Маргіналії і провенієнції книжкових пам’яток:  інформативність, види, методи дослідження:  пам'яті Маргарити Шамрай».