Міжнародний круглий стіл до 170-річчя від дня народження Зигмунда Фройда

4 червня 2026 року у залі засідань Вченої ради Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулася міжнародна наукова дискусія за круглим столом на тему: «Довкола Фройда: наукова спадщина у ретроспективі та з позицій сьогодення», приурочена 170-річчю з дня народження Зигмунда Фройда – видатного австрійського психолога, психіатра і невролога, людини, яка назавжди змінила наші уявлення про людську свідомість, сексуальність, дитинство, сновидіння, спогади та людську поведінку загалом.

Захід, організований відділом міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у співпраці з Посольством Австрії в Україні, проходив у змішаному форматі (офлайн та онлайн через платформу Zoom) і об’єднав понад півсотні зарубіжних та українських дослідників і науковців, перекладачів, бібліотечну спільноту, студентську молодь. Дискусія відкрила можливість глибше зануритися в аналіз та осмислення спадщини Фройда, обговорити його вплив на сучасну ментальну культуру.

 Модератором заходу виступив доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і туризму Київського національного лінгвістичного університету Володимир Васильчук.

 У вітальному слові доктор наук із соціальних комунікацій, заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з наукової роботи Юлія Половинчак відзначила важливість заходу саме в Бібліотеці як науковому хабі й науковому осередку. Вона побажала плідної роботи, глибшого наукового осмислення історії психоаналізу, цікавого дискурсу.

 З вітальним словом до аудиторії через відеоконференцію звернулася керівниця Підрозділу V.2d – "Австрійські бібліотеки за кордоном" Секції V.2 Федерального міністерства європейських та міжнародних справ Австрії магістр Елізабет Марінковіч. Пані міністерка зауважила, що вдруге долучається до участі в наукових заходах Австрійської бібліотеки в НБУВ (2024 року – в  міжнародному круглому столі, присвяченому Францу Кафці, цьогоріч – Зигмунду Фройду), і зазначила, що такі наукові форуми демонструють широту портфоліо Австрійської бібліотеки, яка діє не лише як книгозбірня, а й соціокультурний центр, що презентує науку, освіту, культуру і сучасне життя Австрії. Пані Марінковіч наголосила на важливості теми як інструменту аналізу травматичних воєнних переживань.

 До привітання учасників круглого столу долучилася культурна менеджерка австрійської амбасади пані Юлія Рахманова. Представниця Посольства привітала всіх присутніх у залі учасників наукового форуму, а також пані Елізабет Марінковіч, висловивши радісні емоції зустрічі з нею та вдячності, оскільки  пані Елізабет Марінковіч опікується проєктом «Австрійські бібліотеки за кордоном». Привітала Юлія Рахманова також доповідачів-учасників з  Відня, з України, що долучилися онлайн, і побажала  плідної роботи круглого столу.

Упродовж роботи заходу столу були проголошені доповіді та представлені презентації.

 З презентацією «Підсвідомість у дзеркалі науки» виступила доцент, доктор наук Марі-Тереза Гаас, магістр гуманітарних наук, Приватний університет імені Зигмунда Фройда, факультет психотерапевтичних наук (Відень). Вона поділилася дослідженнями проявів підсвідомості, виклала теорію стадій розвитку за Зигмундом Фройдом  (оральна стадія — перший рік життя; анальна стадія — другий-третій рік життя; фалічна стадія — третій-шостий роки життя; латентний період — п’ятий-шостий роки життя — пубертатний вік; генітальна стадія + пубертатний вік). Основними тезами презентації були теорія культури, психопатологія, теорія науки, техніка лікування, клініка.

Темі «Руйнування та відновлення психоаналітичних знань у Відні» присвятив свій виступ магістр Лоїк Курцвайл (бібліотека психоаналізу Музею Зигмунда Фройда у Відні). Промовець ґрунтувався на історичних та психоаналітичних матеріалах, а також дослідженнях Музею, які готувалися до відкриття спеціальної виставки «Справа Фройда. Документи несправедливості». Доповідь включала три основні історичні етапи:  розгром Віденської психоаналітичної асоціації, Міжнародного психоаналітичного видавництва та амбулаторії під час аншлюсу Австрії; далі — спроба віденського психоаналітика Августа Айххорна зберегти психотерапевтичну та викладацьку діяльність попри відмову нацистської держави від фройдівського вчення. Нарешті в третій частині йшлося про відновлення психоаналітичних інституцій у Другій Республіці.

На висвітленні теми «Наукова проза Зигмунда Фройда» зосередився кандидат філологічних наук , літературознавець, перекладач, член Національної спілки письменників України, лауреат премії Сковороди 2004 року Роман Осадчук. Спікер згадав книги, що вийшли у його перекладі: «Творча еволюція» Анрі Бергсона, «Смерть у кредит» Луї-Фердинанда Селіна, «Берлін-Александерплац» Альфреда Дебліна, «Дорога Фландрії» Клода Сімона і, нарешті, книга Зигмунда Фройда «Історії хвороб: Дора, Шребер, Чоловік-щур» і зазначив, що, незважаючи  на значні відмінності як у стилі та тематиці, так і в історичному контексті, вони все ж мають певну спільність. Усі згадані твори — і наукові, й літературні — об’єднує прагнення  показати різноманіття досвіду через особливість індивідуального. Паралелі між працями таких різних мислителів як Берґсон і Фройд проходять передусім на рівні роботи з мовою і термінологією. Йдеться про одну з визначальних рис епохи — пошук нової мови для нових речей. У цьому контексті проза Фройда  не є винятком, а є частиною великого культурного зсуву. Промовець зауважив, що витоки наукової прози Фройда й самого психоаналітичного методу спершу виявляються не в медицині, а в радикальній публіцистиці часів «Молодої Німеччини». Ще одним джерелом формування стилістики текстів Фройда стало його тривале заняття медициною в лабораторії Ернста фон Брюкке. Пан Осадчук поділився дослідженням особливостей психоаналітичного письма Фройда: на початку психоаналізу, як і на початку будь-якого письма стоїть вільна асоціація, яка неминуче живиться матеріалом власної біографії.

Ідеї Фройда як один з інструментів аналізу травматичного досвіду під час вивчення творів про російсько-українську війну в закладах фахової професійної освіти презентувала Віра Максимчук, викладач Київського авіаційного фахового коледжу, викладач-методист, викладач  вищої категорії. У своєму виступі вона наголошує, що травматичний досвід є одним із важливих чинників формування сучасної української ідентичності. Упродовж ХХ–ХХІ століть українське суспільство пережило низку історичних потрясінь і нині переживає травматичне сьогодення. Ці події впливають не лише на історичну пам'ять, а й на самоусвідомлення українців. Тема травми стала однією з провідних у сучасному творчому дискурсі. Особливої актуальності набуває пошук методів аналізу художніх текстів, що відображають травматичний досвід. Одним із таких інструментів можуть бути окремі ідеї психоаналізу Зигмунда Фройда, які допомагають осмислити психологічні механізми переживання травми в літературному творі. Психоаналітичний підхід може стати ефективним інструментом роботи з художнім текстом. Окремі ідеї Зигмунда Фройда допомагають звернути увагу на приховані переживання персонажів, механізми психологічного захисту, прояви страху, тривоги, витіснення або повторного переживання травматичного досвіду. Віра Максимчук вважає, що однією з характерних ознак сучасної української літератури є осмислення колективної травми, спричиненої війною. На прикладі поезії Сергія Жадана «Звідки ти, чорна валко...» та роману «Інтернат» пані Максимчук апелює до того, що травматичний досвід постає не лише як особисте переживання, а й як досвід цілої спільноти. Так, з позицій психоаналізу в романі простежуються прояви травматичного досвіду: тривожність, дезорієнтація, відчуття небезпеки, фрагментарність сприйняття реальності. Війна постає не лише як зовнішня подія, а й як внутрішній психологічний процес, що змінює людину.

Особливу увагу привертають повторювані образи дороги, холоду, темряви, покинутих тварин, які створюють атмосферу нестабільності та загрози. Такі образи можна розглядати як художнє відображення травми, що постійно повертається у свідомість героя.

Для студентів аналіз роману крізь призму психоаналізу дає можливість глибше зрозуміти механізми переживання війни, простежити зміни в свідомості персонажа та усвідомити вплив історичних подій на внутрішній світ людини.  Він також відкриває додаткові можливості для розуміння художнього тексту. Такий підхід сприяє розвитку навичок інтерпретації тексту, критичного мислення та емпатії.

Рецепцію наукового надбання Зигмунда Фройда в Австрійській бібліотеці  Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського презентували Галина Безпала, наукова співробітниця відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Австрійська бібліотека, та Владислав Дем’янюк, провідний перекладач організаційного відділу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Доповідачі розповіли про історію проєкту «Австрійські бібліотеки за кордоном», місця впровадження проєкту і кількість українських осередків Австрійських бібліотек, що  є інструментами  австрійської зовнішньої культурної політики, сприяють поширенню мови, літератури та наукових традицій Австрії.

 Ішлося про відкриття Австрійської бібліотеки в НБУВ (24 листопада 1992), її організаційне підпорядкування (є структурною одиницею відділу міжнародної інформації та зовнішніх зв’язків НБУВ), фонди бібліотеки (близько 16 000 томів), які впорядковані у картковому каталозі та доступні через онлайн-каталог.

Відзначалася багатовекторність діяльності Австрійської бібліотеки, що активно сприяє культурному та науковому діалогу між Австрією та Україною. Регулярно організовуються лекції та доповіді, музичні вечори, перегляди фільмів, симпозіуми та конференції, виставки та екскурсії. Центральним інструментом соціокультурної роботи бібліотеки є виставкова діяльність.

 У рамках круглого столу було організовано книжкову виставку, присвячену 170-річчю від дня народження Зигмунда Фройда. На виставці представлені твори, пов’язані з Фройдом, з фонду Австрійської бібліотеки, яка відображає їхнє значення для психології, психоаналізу, культурології та філософії. Також спікери наголошували, що в контексті зростаючої цифровізації матеріали виставки були адаптовані до електронного формату і є доступними на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського .

Під час дискусії учасники круглого столу торкалися найважливіших тем наукового доробку Фройда,  його впливу на психологію, медицину, соціологію, антропологію, літературу та мистецтво XX століття. Літературу, пов’язану з ім’ям Фройда у фонді Австрійської бібліотеки, можна умовно розділити: оригінальні твори, кореспонденція, лекції, біографія, наукові дослідження зарубіжних дослідників, переклади українською мовою.

Презентовано також 10-томне видання, що  містить приблизно дві третини текстів Фройда та доповнене докладними коментарями. У виданні за принципом хронологічної структури зібрано найважливіші психоаналітичні праці Фройда за тематичними напрямами.

 Представлені вибрані твори Фройда, які здебільшого вийшли у видавництві Fischer Taschenbuch Verlag: Abriß der Psychoanalyse. Das Unbehagen in der Kultur/ Nachwort von Th. Mann (1990); Darstellungen der Psychoanalyse (1990); „Selbstdarstellung“. Schriften zur Geschichte der Psychoanalyse /Hrsg. von Ilse Grubich-Simitis (1989);Zur Psychopathologie des Alltagslebens: Über Vergessen, Versprechen, Vergreifen, Aberglauben und Irrtum (1989).   Листування Зигмунда Фройда налічує тисячі листів, які дають глибоке уявлення про його особисте життя, розвиток психоаналізу та його епоху. Серед них: Jugendbriefe  an Eduard Silberstein 1871-1881 / Hrsg. von W. Boehlich (Fischer, 1989);  Der Briefwechsel zwischen Sigmund Freud und Sandor Ferenczi  (in 2 Bänden) Bd. 1: 1908-1911 und Bd. 2: 1912-1914 (Böhlau, 1993); Briefe über das Es. Der Briefwechsel zwischen Freud und Groddeck (Fischer, 1984); Der Briefwechsel zwischen Sigmund Freud und Carl Gustav Jung (Fischer, 1984); Der Briefwechsel zwischen Sigmund Freud Arnold Zweig /Hrsg. von Ernst L. Freud (Fische,1984) . Серія «Лекції Зигмунда Фройда» містить знамениті лекції Зигмунда Фройда зі вступу до  психоаналізу, а також  серію лекцій Віденської психоаналітичної академії:

Фройд, Зигмунд. Лекції 1970–1988 / Упорядник: Г. Леопольд-Льовенталь, І. Шольц-Штрассер (Böhlau,  1990)

Страх: Лекції Зигмунда Фройда 2009: з продовженням історії науки / під ред. Крістіни Діркс, Сабіне Шлютер (Mandelbaum Verlag, 2010).

У фонді Австрійської бібліотеки є багато праць зарубіжних дослідників творчості та біографії Фройда. Варто назвати таких дослідників як Петер-Андре Альт, Рональд В. Кларк, Петер Гай, Альфред Шьопф, Макс Шур, Маріна Тічі та Сільвія Цветтлер-Отте, в роботах яких Фройд представлений як історична постать, лікар та мислитель австрійського модернізму. Чільне місце у фонді Австрійської бібліотеки займають українські переклади творів Фройда:   «Вступ до психоаналізу» / Переклад Петра Таращука (Видавництво «Основи», 1998); «Тлумачення снів» / Переклад Володимира Чайковського (Видавництво «Folio», 2019); «Тотем і табу» / Переклад Володимира Чайковського (Folio, 2019); «Невпокій в культурі» / Переклад Юрія Прохаська (Apriori, 2021).  Український перекладач Роман Осадчук переклав з німецької відомі твори Зигмунда Фройда, а саме три класичні клінічні випадки з практики «Історії хвороб»: «Дора. Шребер. Чоловік-щур» (Komubook, 2019). Переклади — це не лише мовний переклад, а й культурна інтерпретація. Вони дають змогу українським читачам ознайомитися з творчістю Фройда. Твори З. Фройда з фонду Австрійської бібліотеки створюють багатовимірний простір сприйняття, демонструючи влиття ідей Фройда в різні академічні, культурні та мовні контексти.

Усі учасники круглого столу в своїх виступах наголошували на важливості вивчення творчості Зигмунда Фройда, її рецепції в різних культурних контекстах, зокрема, й бібліотечних зібраннях, адже аналіз його творів дає змогу зрозуміти їхній вплив на сучасне мистецтво та мислення. Було рекомендовано продовжувати дослідження, що стосуються постаті Зигмунда Фройда. Круглий стіл відкрив перспективи для нових досліджень, співпраці та поглибленого вивчення порушених тем.

Відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського