8 жовтня 2026 року відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» провів засідання круглого столу «Українська діаспора: історичний досвід та виклики сучасності» (науковий керівник та модератор – кандидат історичних наук, науковий співробітник Я. О. Бондарчук, вчена секретарка – молодша наукова співробітниця  В. Д. Антонова). У програмі круглого столу було зареєстровано 23 доповіді від 24 учасників.

У вітальному слові до учасників заходу модератор, завідувач відділу зарубіжної україніки Ярослав Бондарчук, зокрема зазначив, що формат проведення круглого столу вимушено змінився через безпекові чинники. Організатори планували застосувати змішану модель комунікації на базі платформи ZOOM задля залучення ширшого кола доповідачів. Утім, через масовані обстріли та знеструмлення будівлі НБУВ засідання було перенесено до безпечної локації на першому поверсі. Відтак, захід відбувся виключно в офлайн-режимі, забезпечивши повну реалізацію регламенту виступів для всіх присутніх.

На початку, згідно з  програмою, слово взяла Т. Д. Антонюк, докторка історичних наук, доцентка, провідна наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки. В рамках доповіді вона презентувала видання «Навчальна книжка з фондів відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, науковий каталог». Доповідачка розкрила зміст роботи, оприлюднила її структуру, висвітлила історію появи навчальних видань як необхідну умову діяльності українського шкільництва в країнах розселення. Акцентувала увагу на створеній у середині ХХ століття й існуючій до нині в рамках Світового конгресу вільних українців (СКВУ) системі національної освіти діаспори в цілому. Звернула увагу на книжкові знаки видань, представлених у каталозі.

В. М. Піскун, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України, докторка історичних наук, професорка проголосила доповідь «Віктор Андрієвський-Павло Чижевський: дискусії з приводу діяльності соціалістів і побудови соціалізму в Україні (на матеріалах листування)». Йшлося про взаємини цих двох відомих діячів на Полтавщині на початку ХХ століття та періоду Української революції (1917 – 1923 років). Дискусії з приводу діяльності соціалістів і побудови соціалізму в Україні між діячами відносяться до початку 1920-х років.

М. Г. Палієнко, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докторка історичних наук, професорка виступила з доповіддю «Роль української діаспори в збереженні документальної спадщини: історичний досвід, сучасні виклики та стратегії цифрової трансформації». Науковиця наголосила на пріоритетних напрямах вивчення та репрезентації документальної спадщини, що передбачають розвиток міжінституційної взаємодії, розроблення державної стратегії, уніфікованих підходів до описування та репрезентації колекцій, реалізацію спільних наукових проєктів, а також залучення грантової підтримки для створення інтегрованих інформаційних ресурсів зарубіжної україніки.

В. І. Сергійчук, завідувач кафедри історії світового українства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор виступив з доповіддю «Освітня складова діаспорної допомоги Україні», після якої розпочалися жваві дискусії щодо створення вищих навчальних закладів українцями в Європі. Йшлося, зокрема, про значення освіти та виховання молодих українців діаспори. У виступі наголошувалося на тому, що українці були першою бездержавною нацією, яка створила вищу навчальну школу за кордоном – Український вільний університет (УВУ), який спочатку був заснований у Відні 1921 року, пізніше переїхав у Прагу, а в 1945 році перенесений до Мюнхена, де успішно діє дотепер.

Тема виступу І. В.Срібняка, завідувача кафедри всесвітньої історії факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктора історичних наук, професора була така: «Книгозбірні в таборах інтернованих вояків УГА в ЧСР, 1919–1924 рр.». У доповіді висвітлено діяльність бібліотек і читалень у таборах інтернованих вояків Української Галицької Армії в Чехо-Словацькій Республіці після Першої світової війни, роль бібліотек в організації самоосвіти таборян, культурному житті, збереженні національної ідентичності та адаптації інтернованих до цивільного життя.

О. О. Микитенко, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, докторка філологічних наук виступила з доповіддю «Особистісний вимір ідентичності: розмови з головою Українського товариства «Берегиня» у Киргизькій Республіці Володимиром Нарозею». Науковиця представила власні спостереження та записи, зроблені під час тимчасового перебування в Киргизстані в 2022–2023 роках, у м. Бішкек, а також у селах Петропавлівка та Полтавка, розповіла про знайомство з діяльністю Українського товариства КР «Берегиня» та бесіди з його керівником – заслуженим діячем культури України Володимиром Нарозею. Йшлося про актуальні завдання Товариства – проблеми соціально-культурного розвитку, видавничу діяльність, курси української мови, радіопередачі, підтримання постійних зв’язків з Україною, що є необхідною передумовою збереження етнічної ідентичності діаспори, яка за чисельністю (близько 10 тисяч осіб) є третьою серед центральноазійських країн.

Ю. С. Фігурний, старший науковий співробітник відділу етнології та історії України Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, старший дослідник виголосив доповідь «Внесок української діаспори у спростування російських міфів і фальсифікацій історії України». З’ясовано, що вже понад сто років представники української діаспори успішно протидіють російським (імперським, тоталітарним, путінським) намаганням сфальсифікувати минуле України та створюють верифіковану національну історію, а особливе місце у цій боротьбі займає «Енциклопедія українознавства», яка стала потужним джерелом знань про Україну і світове українство.

І. Г. Сябро, аспірант 3-го курсу програми phd з історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили, провідний архівіст відділу інформаційних технологій Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України доповідав на тему: «Центральний комітет вшанування пам’яті Симона Петлюри», у якій розповів про діяльність цієї спільноти в США впродовж 1960-1970 років. Установлено, що комітет мав чітку організаційну структуру. На основі документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України проаналізовано його інформаційну діяльність серед української діаспори та кількість пожертв, що надходили на підтримку комітету. Доведено, що українці діаспори активно підтримували збереження пам’яті про Симона Петлюру.

Попри вимушені обмеження дистанційного зв'язку та неможливість підключення частини доповідачів онлайн через форс-мажорні обставини, захід продемонстрував високу консолідацію наукової спільноти. Очна частина круглого столу пройшла у форматі надзвичайно плідної та жвавої дискусії, а всі виголошені доповіді викликали глибокий інтерес колег. Матеріали учасників, які не змогли виступити в синхронному режимі, будуть обов'язково включені до підсумкового збірника праць, що дозволить повною мірою реалізувати науковий потенціал заходу та продовжити розвиток окреслених напрямів досліджень.