Семінар «Бібліометричні технології та наукометричні дослідження» в 2019 році  відзначав десятирічний ювілей (перший за ініціативою академіка НАН України О. С. Онищенка був проведений у 2009 році). Учасники семінару жартома говорили: якщо до 2009 року всі вважали себе «гуру» в футболі та політиці, то тепер всі стали «гуру» ще й у наукометрії.

Основна увага на семінарі була приділена видавничим і наукометричним ініціативам Євросоюзу, проблематиці визначення груп експертів на основі аналізу бібліометричних показників і порівняльним оцінкам  наукометричної рефлексії академічної та вузівської науки. Серед доповідей теоретичного спрямування слід відзначити розгляд концепції дуалізму наукометрії, дослідження феномену самоорганізації наукових комунікацій і впровадження когнітивних практик у наукометрії та альтернативних метрик. Викликали інтерес також виступи з аналізу досвіду участі видавців України у CrossRef, перспектив бібліографо-бібліометричного моніторингу досліджень України в Антарктиці, а також розгляду систем міжнародних ідентифікаторів у інформаційних комунікаціях і сучасних аспектів використання наукометричної платформи Web of Science.  

У ході роботи семінару було констатовано наявність розбіжностей у підходах до оцінювання результативності наукових досліджень в Україні та Євросоюзі. Зокрема, в спільній заяві трьох національних академій наук (Франції, Німеччини, Великої Британії) наголошено, що оцінювання наукового рівня публікацій – це справа вчених, бібліометричні показники мають бути інтерпретовані експертами, а імпакт-фактори журналів взагалі не повинні враховуватися. Однак в Україні вагомими вважаються ті публікації, що представлені в журналах з імпакт-фактором, який надається комерційними структурами. Учасники семінару висловили чітку позицію: Україна має гармонізувати свою наукометричну політику з науково-інформаційними ініціативами Євросоюзу.

Л. Костенко, керівник семінару,

О. Жабін , учений секретар семінару.