19 – 21 червня 2022 року в Анкарі відбулась чергова Конференція європейських національних бібліотек (CENL).

Конференція європейських національних бібліотек – це мережа з 46 національних бібліотек у 45 європейських країнах. Членами CENL є національні бібліотеки держав-членів Ради Європи. З 1987 року Конференція європейських національних бібліотек працює над просуванням головної справи національних бібліотек Європи, зміцнюючи їх особливу роль у збереженні культурної спадщини континенту та роблячи її доступною для всіх. Членом цієї спільноти є й Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського.

            Як проголошено в програмних документах CENL, місія Конференції полягає в тому, щоб просувати справу національних бібліотек Європи, краще працюючи разом і досягаючи більшого, ніж кожна з них може зробити самотужки. Об’єднання вважає, що національні бібліотеки Європи, які є провідними світовими установами пам'яті, відіграють важливу роль в інтелектуальному, освітньому, культурному, соціальному та економічному розвитку континенту, країн та спільнот, яким вони служать. Багаторічний досвід діяльності засвідчив, що європейські національні бібліотеки є надзвичайно ефективним засобом для розвитку культурного та наукового порозуміння. Вони представляють європейську спадщину в концентрованій формі з глибоким історичним виміром.

            Щороку члени CENL збираються на спеціальну конференцію для обговорення проектів, ініціатив та тем, що становлять спільний інтерес, прагнучи сформувати сильне співтовариство, підтримуючи одне одного шляхом обміну навичками та знаннями. 

            Нинішній рік для Європи позначений війною – незаконним збройним вторгненням Росії на територію суверенної європейської держави України. У березні на сайті CENL з’явилась рубрика “Stand with Ukraine”, а також заява:  “Національні бібліотеки Європи об'єднуються на підтримку свого члена Любові Андріївни Дубровіної, співробітників Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та всіх українських колег. CENL зараз концентрується на обміні й сприянні конкретним пропозиціям допомоги українським колегам, а також на збереженні української культурної спадщини у фізичній та цифровій формі. Секретаріат закликає всіх членів CENL надсилати інформацію про підтримку та допомогу українським бібліотекам та бібліотекарям за адресою cenl@dnb.de”.

            Спільнота також провела кілька тематичних заходів солідарності з Україною, зокрема дні Європи 2022 в Національній бібліотеці Молдови під девізом «Солідарність з Україною», презентація бібліографії «Україна в колекціях БнФ» (Національної бібліотеки Франції) тощо.

  А тепер, на нинішньому зібранні Конференції,  генеральний директор НБУВ Любов Дубровіна була запрошена до виступу. 20 червня вона дистанційно звернулась до учасників Конференції з доповіддю «Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського у стані війни».

Висловивши глибоку вдячність за можливість виступити на річних загальних зборах, Л.А. Дубровіна зазначила:

– Мій виступ відбувається в трагічні для історії моєї країни часи – часи, пов’язані з руйнівною війною Російської Федерації проти України. Війною, яка повністю змінила життя українського народу, а також принесла зміни в усю світову спільноту.

І, звісно, війна кардинально змінила умови існування бібліотек, оскільки було порушено традиційний комплекс бібліотечної багатовекторної діяльності та з’явилися нові форми опору негативному інформаційному впливу.

Але однією з найважливіших і актуальних проблем залишається проблема врятування та збереження бібліотечних фондів і ресурсів, особливо предметів науки та культурної спадщини, втрата яких є безповоротною.

Генеральний директор НБУВ предметно обґрунтувала роль національної бібліотеки в суспільстві як головного осередку збереження унікальної культурної спадщини, рукописів, стародруків, газет, історичних колекцій, документів, архівів, звернувши особливу увагу на деякі історичні особливості колекцій та бібліотечних речей в НБУВ в контексті історії Української держави та її культури.

         – В Україні є декілька національних і публічних бібліотек, а також багато наукових та університетських. Але хочу звернути увагу на важливість Національної бібліотеки України імені Вернадського, яка має величезну колекцію історичної спадщини, найбільшу в Україні. Бібліотека визнана законодавством України національною культурною спадщиною, яка підлягає особливій охороні.

         Вона також має унікальний правовий статус, оскільки підпорядкована НАН України, і це підпорядкування склалося й відбувалося історично. Установа була заснована в 1918 році як Національна бібліотека Української Держави незалежним урядом гетьмана Павла Скоропадського за його розпорядженням як одна з перших національних установ, відсутніх в Україні під Російською імперією до 1918 року – разом з Національною академією наук.

         Єдина національна бібліотека була створена колективом урядовців та науковців під керівництвом академіка Володимира Вернадського. Тому, окрім традиційних функцій, наша бібліотека надає великого значення своїй функції головної наукової бібліотеки країни в поєднанні зі статусом національної публічної бібліотеки.

         За часів Радянської влади бібліотека кілька разів змінювала свій статус, а здобуття Україною незалежності в 1991 році повернуло їй належний статус національної у 1996 році. Наша установа має столітню історію, але її фонди представляють тисячолітню історію України, що зберігається в бібліотеці.

         З приходом більшовиків до влади в Києві бібліотека стала центром порятунку культурної спадщини України, зберегла багато колекцій від спланованого комуністичним терором і політикою переписування історії знищення. На той час бібліотека включала у свій фонд багато колекцій, які були конфісковані радянською владою: дуже цінні й унікальні колекції академічних, церковних, культурно-освітніх закладів та приватних бібліотек докомуністичного радянського періоду.

         Але навіть збережені бібліотекарями, більшість із цих колекцій були заборонені комуністами для вільного доступу до 90-х років ХХ століття. Лише за останні 20 років ця спадщина України стала доступною для користувачів – і це відіграло значну роль у процесі відродження національної пам’яті незалежної Української держави.

         Сьогодні Національна бібліотека імені Вернадського також працює на розвиток науки, освіти, культури, управління, суспільно-політичного та інноваційного прогресу. У її структурі функціонують шість спеціалізованих науково-дослідних інститутів, які представляють наукові та прикладні напрями діяльності бібліотеки, розвиток досліджень змісту бібліотечних скарбів та розвиток науки.

         У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського є спеціальні центри та служби, що реалізують функції інформаційно-аналітичних державних служб, електронна юридична бібліотека, музейно-архівна та книжкова колекція Президентів України, центр збереження й реставрації рідкісних книг і рукописів.

         На цей час фонд бібліотеки становить понад 16 мільйонів книг, рукописів, архівних документів, щорічних комплектів журнальної та газетної періодики, що мають правовий статус національного надбання. Понад 4 мільйони одиниць з усієї бібліотечної колекції є унікальними. У нашому  зібранні зберігається Пересопницьке Євангеліє ХVІ століття, на якому під час інавгурації присягають президенти України.

         Бібліотека є головним науково-культурним інформаційним порталом України, сховищем «Наукової періодики України», порталів «Наука України: доступ до знань», «Науково-дослідний центр соціальних комунікацій», для обслуговування органів державної влади; «Український національний біографічний архів»; реферати та наукометричні бази даних, а також цифрові архіви та бібліотеки.

         Історико-культурна спадщина представлена ​​цифровою колекцією “Ukrainica”, яка об’єднує не лише національну бібліографічну інформацію, а й цифрову повнотекстову історичну ресурсну спадщину з найдавніших часів. Зростає її національне значення як інтегратора знань, культурної спадщини, центру інтелектуальної комунікації.

         Національна бібліотека України імені Вернадського щорічно видає велику кількість наукових публікацій – монографій, збірників документів, альбомів, каталогів і довідників, фахових збірників наукових праць, а також фаховий журнал «Бібліотечний вісник».

         Але негативні наслідки війни підкреслили наявні економічні проблеми, такі, як відсутність належного фінансування й матеріально-технічного забезпечення, скорочення штату тощо. Останніми роками на такий стан бібліотеки звернув увагу Президент України Володимир Зеленський. За його підтримки ми отримали певну суму грошей на капітальний ремонт та комп’ютерну техніку, розпочали ці роботи в 2022 році.

         Але початок російської війни проти України ще більше загострив невідкладність необхідного фінансового забезпечення. Раніше виділені бюджетні кошти повернуто до бюджету України на підтримку країни в умовах воєнного стану. З 24 лютого 2022 року ми опинилися в ситуації нестачі оцифрованих ресурсів, застарілого обладнання для виконання таких функцій, відсутності належного приміщення, відсутності умов для належного збереження колекцій.

         Велика кількість працівників, які постраждали від окупації та обстрілів, втратили житло, стали біженцями. Значно скоротилась кількість працюючих бібліотекарів, зарплати зменшилися, а відповідальність за збереження фондів продовжує зростати. Проте колектив бібліотеки сповнений сил і прагнення продовжувати її роботу.

         Але небезпека подальшого розвитку ситуації вимагає значної турботи про людей та збереження ресурсів, у тому числі й унікальних. І тому найбільше моє професійне занепокоєння – це відсутність потужного сучасного обладнання для оцифрування наших колекцій. Це пряма загроза культурній спадщині під час війни.

         Наша бібліотека пережила дві світові війни та революції, голод, репресії та переслідування комуністичного режиму, коли перших кількох її директорів було розстріляно радянською владою, а весь колектив бібліотеки піддавався засудженню радянським терором. Неймовірно, але бібліотеці вдалося зберегти ці залишки національного надбання всупереч усім катастрофам.

         Тому можливе знищення цих скарбів зараз, внаслідок акту безжальної агресії, стане справжньою катастрофою не лише для України, а й для світової спільноти.

         Любов Дубровіна звернулась зі словами глибокої вдячності до директорів європейських національних бібліотек, з якими налагоджені міцні дружні стосунки, до всіх, які висловили солідарність з Україною, засудили російську агресію та підтримали НБУВ, допомогли біженцям, звернули увагу на потреби врятування та збереження культурної спадщини України, опублікували матеріали в блогах, розміщували цифрові ресурси НБУВ в хмарному сховищі, організовували мітинги підтримки та реальну матеріальну гуманітарну допомогу. Адже цим самим бібліотечна спільнота всього світу простягла свою руку підтримки Україні в її боротьбі за мир і демократію, за свободу і право жити на рідній землі, бути частиною європейської спільноти.

Один з перших відгуків на промову Любові Дубровіної був висловлений уже незабаром на сайті CENL у Твіттері користувачкою й прихильницею CENL Елсбет Квант (Elsbeth Kwant): «Дуже вражаюча розмова про ситуацію в українських бібліотеках директора Національної бібліотеки України. Перша турбота – це збереження унікальної спадщини від війни. «Ми берегли це під час двох світових воєн і прагнемо зробити це зараз».  #StandwithUkraine # CENL2022» – підкреслила вона.