Наприкінці червня в Національній бібліотеці Франції відбулись традиційні щорічні збори Конференції європейських національних бібліотекарів.

Конференція європейських національних бібліотекарів (скорочено CENL) — це мережа 46 національних бібліотек у 45 країнах Європи.

Членами CENL є національні бібліотекарі держав-членів Ради Європи. CENL, Конференція європейських національних бібліотекарів, об’єднує ці важливі установи, щоб відзначати та популяризувати важливість національних бібліотек на всьому континенті, створюючи можливості для зустрічей і спільної роботи з обміну знаннями, сприяння професійній досконалості та побудови взаєморозуміння.

 З 1987 року CENL працює над промоцією справи національних бібліотек Європи, посилюючи їхню особливу роль у збереженні культурної спадщини континенту та роблячи її доступною для всіх.

З доповіддю  «Зміни стратегії діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського в умовах воєнного часу» на цьогорічних зборах CENL в онлайн форматі виступила генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор Любов Андріївна Дубровіна.

Подаємо головні тези її доповіді.

        * Насамперед хочу висловити глибоку вдячність керівництву СЕНЛ за надану можливість уже вдруге виступити на щорічній конференції, а також усім директорам і президентам національних бібліотек Європи, керівникам відділів і колективам, які підтримали нашу бібліотеку у ці нелегкі часи розв’язаної проти України повномасштабної війни. Цим вкотре підтверджена висока місія Конференції європейських національних бібліотекарів як потужного професійного об’єднання, покликаного формувати єдині цілі розвитку співробітництва та партнерства. Але сьогодні ця місія набула надзвичайного значення для України, коли у найскладніших історичних умовах воєнного часу була організована реальна підтримка українським бібліотекам – інформаційна, моральна, психологічна та матеріальна. Це важливо для бібліотек, які мають безцінну історичну й культурну спадщину та наукові ресурси, проте не здатні сьогодні власними силами вирішити проблему протистояння загрозі знищення, вижити та продовжити ефективну діяльність.

       Цю допомогу важко переоцінити і знайти усі слова глибокої вдячності за увагу до наших проблем, за політику «StandBy with Ukraine», за професійну єдність та реальну підтримку в організації протесту та широких публічних заходів, які розкривали сутність агресії та наслідки для бібліотек і культури в цілому. Ми цінуємо намагання європейських національних бібліотек популяризувати українську культуру і нашу бібліотеку, демонструвати українські колекції у своїх бібліотеках та інших бібліотеках, організацію серії конференцій, веб–семінарів, виставок і концертів, публікацію матеріалів про Україну та про цифрову колекцію історико-культурної спадщини України на сайтах бібліотек. Важливу роль відіграє підтримка українських ініціатив, в тому числі нашої Першої леді Олени  Зеленської, в сфері поширення української книги. Також були надані можливості для стажування й роботи українським бібліотекарям, які виїхали під час воєнних дій за кордон до європейських країн, зокрема в національних французькій, британській та польській бібліотеках,  які влаштували на роботу наших співробітників. Цей психологічний аспект допомоги бібліотекарям та вченим, які опинилися у важких умовах, що негативно позначилось на їхньому житті та праці, був дуже важливим для нас. Майже від кожної національної бібліотеки ми отримали чуйне слово єдності й підтримки. Ваша щира готовність у будь-який спосіб підтримати нас, розуміння нашого кризового стану і реальна допомога є надзвичайно позитивними факторами для бібліотеки і  співробітників.

    * Але особливої ваги у цих складних обставинах набули проблеми збереження та оцифровування наших фондів. Тож ми висловлюємо окрему вдячність за  реальну донорську допомогу з цих питань, яка дозволить забезпечити цифрову збереженість нашої пам’яті та підтримувати систему електронних ресурсів. Європейські національні бібліотеки своєю допомогою обладнанням заклали можливості для порятунку й цифрового збереження культурної та наукової спадщини України, які представляють великий інтелектуальний потенціал знань.

        Ми можемо тепер реалізовувати ту шляхетну роль національної наукової бібліотеки під час війни, врятувати скарби національної пам’яті та значно розширити доступ користувачів до усіх історико-культурних джерел. Тим самим сприяємо ментальному спротиву російській агресії, осмисленню власної національної гідності та приналежності до високих стандартів гуманізму, які сповідує весь світ. Адже національна бібліотека будь-якої країни є часткою культури світу і належить усім.

      * Ми набули значного досвіду першого року війни. Цей рік показав, що загроза руйнації бібліотек унаслідок воєнної агресії та ракетних атак абсолютно реальна, й не лише на східних територіях України. Це підтверджує приклад нашої бібліотеки. Найбільш цінна частина фондів національної пам’яті сьогодні зберігається в приміщенні, розташованому в  історичному центрі Києва, насиченому національними пам’ятками, на вулиці Володимирський, поруч з Національною академією наук, національним університетом, національними музеями та національною оперою. І саме на цьому відносно невеликому просторі вулиці в самому  серці Києва в жовтні 2022 року  ми пережили ракетні удари російської армії. Хоча ракети  не попали безпосередньо в самі будинки, але вони спричинили значні пошкодження вікон, дахів, приміщень цих установ напередодні зимового сезону. Наслідки вибухів важкою ціною було ліквідовано з допомогою українського уряду, Академії наук, приватних фірм та окремих спонсорів.  Цей факт став переконливим попередженням, що не слід сподіватись, ніби ця загроза нас омине. Біда може статися в будь-який час і з більшими втратами. 

     * Це був головний аргумент для зміни стратегії бібліотеки.  Пріоритетом стали, безумовно, прискорення оцифровування історико-культурних фондів та джерел наукових знань з метою збереження інформації  та надання її у відкритому доступі для користувачів.

       І знову ж таки це стало можливим завдяки турботі про нас низки європейських національних бібліотек.  Насамперед ми безмежно вдячні Німецькій національній бібліотеці, Берлінській державній бібліотеці, Польській національній бібліотеці, Шведській національній бібліотеці та Шведській академії наук, Національній бібліотеці Фінляндії та університетського об’єднання, Національній бібліотеці Франції. Завдяки їм були придбані потужні сканери і сервери, комп’ютери та інше обладнання, які допоможуть формувати та зберігати наші вже підготовлені ресурси.  Ці ресурси стануть базовими для Національної цифрової бібліотеки, проект котрої започаткований  у 2022 завдяки ІФЛА та ЮНЕСКО. Ми отримали дуже сучасне обладнання. Відкрились перспективи прискореного створення цифрового ресурсу унікальної бібліотечної та архівної спадщини, порятунку наявних інформаційних ресурсів.  Ми вдячні й міжнародним гуманітарним фондам та персональним спонсорам, котрі допомогли нам забезпечити цифрове обладнання.

    * Забезпеченням збереженості наших фондів та створенням умов для зберігання –реставраційний матеріал, папір, пакувальний матеріал –  ми завдячуємо Британській бібліотеці та Державній бібліотеці Берліна. Це дало змогу працювати нашому відділу наукових технологій збереження фондів, ми отримали можливість відновлювати пошкоджені рукописи, стародруки, архівні документи, газети, карти та інші одиниці зберігання. Підкреслюю, що наш відділ реставрації працює не лише з фондами своєї установи, а й інших наукових бібліотек, тож ця робота важлива для України в цілому.

      Особливу вдячність висловлюємо також Національній бібліотеці Польщі, нашому давньому партнерові, яка забезпечила нас протипожежним обладнанням, у тому числі необхідною кількістю вогнегасників, іншими спеціальними протипожежними засобами. Національна бібліотека Польщі, крім того, спонсорувала відрядження та участь НБУВ у діяльності ІФЛА в 2022 році, надала можливості нашим співробітникам взяти участь в інших міжнародних заходах, організувала зв’язки із закордонними культурними фондами, які готові підтримувати нашу бібліотеку. Багато національних бібліотек та Консорціум наукових бібліотек організовували літні школи, онлайн-навчання для співробітників, запропонували проєкти та ґранти, проводили навчальні вебінари тощо.

      * Інший аспект змін пріоритетності діяльності пов’язаний з нашим рухом щодо інтегрування до Європейської наукової інфраструктури, що також обрано нами як пріоритетний напрям. Сьогодні наша бібліотека є вагомою складовою цифрової інфраструктури знань України, ми здійснюємо комплексну інформаційну підтримку науки та освіти в Україні під час війни, а також готуємо інформаційну аналітику  для органів влади.

      З 2016 року ЄС активно розвиває ідеї та сервіси Європейської дослідницької е-інфраструктури як інтегрованої екосистеми цифрових засобів, що сприяють проведенню досліджень та впровадженню інновацій. Тоді ж, у 2016 році в нашій бібліотеці започатковано проєкт інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань».  Портал надає інтегрований доступ до наукових електронних ресурсів НБУВ через пошукові профілі наукових установ та вчених, сприяє популяризації, підвищенню рейтингу і доступності наукових досягнень учених України. Основними ресурсами відкритого доступу на порталі є електронний архів наукової періодики України: понад 1,4 млн. повних текстів статей з 2,8 тис. наукових журналів, представлені наукові профілі 154 тис. українських вчених та реферативна база даних «Україніка наукова». Це найбільший в Україні інтегрований науковий ресурс.  За даними 2022 року матеріалами порталу щодоби користувалися в середньому 1,5 тис. користувачів. У нас створено електронний архів наукової періодики України. НБУВ підтримує найпотужніший в Україні науковий інформаційний ресурс відкритого доступу.

       Ресурси НБУВ також є частиною Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) у частині надання відкритого доступу до авторефератів дисертацій, захищених в Україні. Репозитарій НБУВ та сайти чотирьох наукових журналів, що містить інформацію відкритого доступу, представлені в DOAJ та загальноєвропейському репозитарії OpenAIRE.

        * З 2021 року ми активно включилися в процеси розвитку елементів дослідницької е-інфраструктури Національної академії наук України. Сьогодні НБУВ, яка виконує функції не лише національної, а й головної наукової  бібліотеки України, розвиває бібліотечний портал НАН України LibNAS та Репозитарій даних Академії наук з орієнтуванням на інтеграцію до міжнародних та європейських цифрових комунікацій понад 200 наукових установ НАН у різних галузях знань.  Тому Бібліотека увійшла до складу спеціальної робочої групи Національної академії наук України, яка взяла на себе розробку питань концепції та засад приєднання до Європейської хмари відкритої науки (EOSC) та входження до європейської інформаційної наукової інфраструктури.  Ми розробляємо національний сегмент е-інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів Європейського союзу.

      Тому ми дуже зацікавлені в активній участі в  ініціативах СENL щодо створення Європейської наукової інфраструктури. Наприкінці 2022 року Україна приєдналась до загальноєвропейського руху до відкритої науки й почала розробляти національний план участі в цьому русі. Відтоді починається активізація процесів євроінтеграції в Україні. 8 жовтня 2022 року Кабінет міністрів України прийняв постанову «Про затвердження плану щодо відкритої науки». Цим планом передбачено створення умов для національної хмари відкритих наукових даних, передусім Національної академії наук України, у частині створення сайту наукової періодики, і тому  ми починаєм працювати з питанням інтеграції наукових інформаційних ресурсів нашої бібліотеки до Європейського інформаційного простору.

        Бібліотека увійшла до складу спеціальної робочої групи Національної академії наук України, яка розробляє конкретні шляхи входження до Європейської хмари відкритої науки, впровадження міжнародних стандартів та принципів відкритої науки. Це створить потенціал для ефективної інтеграції наукового доробку українських вчених до європейських та міжнародних цифрових комунікацій, світової відкритої наукової інфраструктури. НБУВ набуває ключової ролі у формуванні та поширенні ресурсів відкритого доступу на європейській платформі.

      Електронні ресурси нашої бібліотеки, які сьогодні є найпотужнішими  як головної наукової установи України, є базою для  подальшого розвитку процесу інтеграції в Європейську наукову інфраструктуру й цифрову наукову комунікацію. Кризовий стан України поглиблюється наслідками воєнного стану, умовами, коли остаточно розірвано українські та російські економічні, культурні й політичні зв’язки, зупинився потік безкоштовних російських наукових друкованих видань та підтримка безкоштовних технологій. Відмова від російських безкоштовних програмних продуктів та технічної підтримки ресурсів бібліотеки створила низку проблем щодо переоснащення комп’ютерної техніки та інформаційно-технологічного забезпечення роботи щодо створення й управління електронними ресурсами, розвитку ефективних інформаційних сервісів доступу до джерел наукової інформації.  Але й у цих умовах ми розглядаємо шляхи реалізації цього плану. Подальша підтримка інформаційно-технічного оснащення була б для нас дуже важливою.

       * У підсумку хочу ще раз підкреслити, що за непростий рік, котрий минув, ми отримали не лише негативний, а й колосальний позитивний досвід європейської солідарності та дружньої підтримки. І він надав нам можливість визначити нові стратегічні пріоритети та надихає працювати і вірити в майбутнє.