2 жовтня 2025 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» відбулося засідання секції 5 «Рукописна спадщина України: сьогодення та перспективи» (наукові керівники – почесний генеральний директор НБУВ, радник Президії Національної академії наук України, голова Інформаційно-бібліотечної ради Національної академії наук України, академік Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олексій Семенович Онищенко; директорка Інституту рукопису НБУВ, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Ольга Петрівна Степченко; учений секретар – завідувачка відділу джерелознавства Інституту рукопису НБУВ, кандидатка історичних наук Тетяна Володимирівна Коваль; модератор – наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису НБУВ, кандидатка історичних наук Людмила Анатоліївна Петрушко).

На засіданні секції були присутні 62 особи, в онлайн режимі підключилися троє. У роботі секції взяли участь співробітники НБУВ, зокрема, з Інституту рукопису,  Інституту книгознавства, Інституту архівознавства, Інституту біографічних досліджень, відділу пресознавства та дослідники з Інституту історії України НАН України, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Полтавського краєзнавчого музею, громадської спілки «Українська культурна спадщина», Національного заповідника «Софія Київська», Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Шевченківського національного заповідника, Житомирського державного університету, Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського, видавництва «Горобець», Університету Глазго.

Перша частина секції стала дещо нетрадиційною: вона була присвячена привітанню генеральної директорки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, член-кореспондентки Національної академії наук України, докторки історичних наук, професорки, заслуженої діячки науки і техніки України Любові Андріївни Дубровіної з нагоди її ювілею – 75-річчя  від дня народження. Понад 40 років тому вона прийшла працювати до бібліотеки і починала свій трудовий шлях саме з відділу рукопису, який з часом став інститутом.

Почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України, голова Інформаційно-бібліотечної ради Національної академії наук України, академік Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України О. С. Онищенко зробив коротку доповідь «Рукописознавець Любов Андріївна Дубровіна: штрихи до наукового портрета».

Характеризуючи її шлях як дослідниці, він зазначив, що для Національної бібліотеки Української держави з перших років її створення визначалась пріоритетність завдань збору, накопичення, зберігання, вивчення і популяризації рукописних документів, про що свідчать історичні дані.  Однак різні часи розвитку держави мали й різні ідеологічні тенденції щодо вивчення її історико-культурної спадщини, що відчутно позначилось на розвитку рукописознавства. Любов Андріївна  Дубровіна прийшла на роботу в бібліотеку в той час, коли установа стояла перед необхідністю якісних змін в освоєнні рукописної спадщини. Їй вдалося очолити цю справу, вона пройшла напружений шлях наукового зростання, доводячи важливість вивчення рукописної спадщини для історичної, документознавчої та інших сфер науки. Доробок у галузі рукописознавства був підставою для присудження їй ступеня  доктора історичних наук, присвоєння звання професора, заслуженого діяча науки і техніки, обрання членом-кореспондентом НАНУ. Як головну її заслугу академік Онищенко визначив створення школи кодикології та кодикографії, яка нині діє в Інституті рукопису. Вона доклала значних зусиль щоб кодикологія являла собою не одну з допоміжних історичних дисциплін, а самостійну спеціальну історичну науку міждисциплінарного характеру, де переплелися методи й інтереси практично всіх наук. Бо в рукописах описано все, чого сягала людська думка і рука, стверджує вчений. Водночас  великим є внесок Л. А. Дубровіної в діяльність НБУВ як бібліотекознавця, історика академічної науки, фундатора цифрової гуманітаристики.

Директор Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор історичних наук В.І. Попик відзначив значну роль Л.А. Дубровіної в розвитку гуманітарної науки і культури в цілому, досліджень рукописної і книжкової спадщини, проблем бібліотекознавства, історії бібліотек, у відродженні на сучасному рівні справи збирання, систематизації, впровадження в інформаційний обіг нашого  суспільства надбань рукописної й архівної україніки, формуванні її електронних ресурсів.  Важливою була її роль і сприяння й у створені Інституту біографічних досліджень. Назагал очільниця  НБУВ у  щоденній праці докладає значних зусиль, щоб у період інформаційної революції робота установи йшла врівень з сучасними здобутками європейської й світової сучасної  бібліотечної науки та практики, зростаючими інтелектуальними й духовними запитами наших співвітчизників, акцентував В.І. Попик. Він також наголосив, що виклики воєнного часу не стали перешкодою для діяльності колективу, і саме в цей час генеральна директорка НБУВ дуже багато зробила для організації допомоги нашій Бібліотеці від зарубіжних установ і організацій, для згуртування нашої великої бібліотечної родини, для підтримки колег і реалізації їх творчого потенціалу, піднесення авторитету нашої наукової установи.

Заступник генеральної директорки з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат історичних наук, старший дослідник Ю.С. Ковтанюк відзначив, що працювати Любов Андріївна прагне масштабно, такою ж є стратегія діяльності всієї інституції, тому й результат виходить помітний. Колектив продовжує працювати, тривають дослідження, активнішою є робота з цифровізації, тобто навіть у цей складний час ми  досягаємо результатів і фактично створюємо нові знання.

Директорка Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка історичних наук, професорка Г.І. Ковальчук висловила ювілярці вдячність за повсякчасну підтримку, допомогу у роботі Інституту, а також  присвятила іменинниці зворушливу поезію.

Старша наукова співробітниця відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, заслужена працівниця культури України Л.М. Яременко розповіла про заслугу генеральної директорки у становленні Бібліотеки як наукового центру, відзначила вміння Любові Андріївни бачити той потенціал, який не помітний іншим.

Директор Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор історичних наук, старший науковий співробітник А.І. Шаповал акцентував на вмінні ювілярки допомагати молодим науковцям, підтримувати  їхні пошуки, зауважив непересічну харизматичність Л.А. Дубровіної.

Завідувачка відділу пресознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка історичних наук О.А. Вакульчук представила присутнім оригінальний захист незвичайної "дисертації", присвяченої Л.А. Дубровіній. Суть її в здобутті «почесного звання соратників, колег і однодумців генерального директора НБУВ члена-кореспондента НАНУ,  доктора історичних наук Любові Андріївни Дубровіної». 

Директорка Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця О.П. Степченко окреслила вклад Л.А. Дубровіної в організацію Інституту та щиро подякувала за створену команду "рукописників". Окремою подякою цього наукового підрозділу стала презентація видання цього інституту «Любов Андріївна Дубровіна: біобібліографічний покажчик (до 75-річчя від дня народження і 50-річчя наукової діяльності)».

Дякуючи за вітальні слова, зворушена ювілярка зазначила :

- Будь-яка особистість стоїть на плечах титанів-попередників і чогось досягає тільки тоді, коли є навколо колектив, спроможний працювати, підтримувати, забезпечувати спільний результат. Не буває особистості без колективу, на позитив працює тільки об’єднання однодумців – у розвиток покладених в основу ідей. Тому я всім дуже вдячна за спільне втілення й продовження всіх ідей, які ми разом з вами розвивали, добивались результату. Окремо дякую Олексію Семеновичу Онищенку як навчителю й наставнику. Я причетна до роботи багатьох підрозділів відділення на вулиці Володимирській, все, що я робила, було і є для всієї бібліотеки, але особлива моя увага – до рукописників зокрема. Це мій перший відділ, який потім став інститутом, це мої колеги, які багато років присвятили цій справі, і це,  як перша любов,  залишиться дорогим назавжди. Щаслива, що стільки років я з вами, вдячна кожному й кожній. Ніякі керівні посади й досвід не заступлять цієї пам’яті. Життя змінюється, але велика частинка мого серця тут.

У другій частині роботи секції присутні мали можливість почути цікаві доповіді дослідників нових видань та отримати ці видання в дар.

В онлайн-форматі професор богослов’я та біблійної критики Університету Глазго, доктор богослов’я Гаррік Аллен розповів про «Кодекс H до Послань Павла», а саме про нове видання розпорошеного рукопису (переклад доповіді закордонного гостя здійснила наукова співробітниця відділу фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ Т.О. Батанова).

Доцентка кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидатка історичних наук, доцентка М.М. Будзар представила видання «Український дворянський епістолярій: хрестоматія», яке підготовлене за фондами Інституту рукопису НБУВ. Зазначила, що цінність публікації у використанні української мови у листах тогочасною елітою. А отже, дворянство Наддністрянщини не було виключене з загального процесу формування української ідентичності. Видання дає уявлення про українську епістолярну культуру ХІХ століття.

Старша наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Л.А. Гнатенко у співпраці з професором кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктором філологічних наук, член-кореспондентом Національної академії наук України В.М. Мойсієнком та старшим науковим співробітником відділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича Національної академії наук України, кандидатом філологічних наук, старшим дослідником Ю.В. Осінчуком  презентували видання Оршанського Євангелія, зазначивши, що новітні дослідження пам'ятки дозволили довести її київське походження.

Провідна наукова співробітниця Інституту історії України Національної академії наук України, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця О.В. Юркова презентувала видання двотомника спогадів Н. Суровцової, окреслила основні віхи її життєвого шляху та історію створення книги.

Заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України В.О. Мокляк та голова громадської спілки «Українська культурна спадщина» О.С. Новіков представили публікацію Ревізії Полтавського полку 1723 року. Вони поділилися відкриттями щодо історії ревізій, а також розкрили особливі аспекти ревізії Полтавського полку 1723 року та подарували видання в бібліотеку.

Директорка видавництва «Горобець» Г.С. Горобець, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська», доктор історичних наук, старший науковий співробітник В.В. Корнієнко та старша наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Л.А.Гнатенко представили онлайн реєстр «База даних українських рукописних книг ХІ–XVI століть» у рамках проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» та традиційно презентували факсимільні видання давніх українських рукописних книг видавництва «Горобець», що були надруковані протягом 2023–2025 років.

Засідання секції пройшло в атмосфері жвавої професійної дискусії та плідного обміну думками.

О.П. Степченко,

директорка Інституту рукопису НБУВ,

кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця

Т.В. Коваль,

завідувачка відділу джерелознавства

Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук

Л. А. Петрушко,

наукова співробітниця відділу кодикології та кодикографії

Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук