Національна бібліотека України

Збірник наукових праць «Українська біографістика = Biographistica Ukrainica» запрошує дослідниць/ків, які вивчають жіночі (авто)біографії, або працюють у сферах, близьких до цього наукового напряму, надсилати рукописи статей до спеціальної рубрики, присвяченої жіночим (авто)біографіям у просторі наукових студій і соціальних комунікацій.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського запрошує Вас взяти участь у роботі Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації», м. Київ, 6–8 жовтня 2020 р.

Вітаємо з ювілеєм нашу  коллегу -Тамару Ізмайлівну  Вилегжаніну – генерального директора Національної  бібліотеки України імені Ярослава Мудрого!

Шістнадцяті Біографічні читання, присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка, планується провести в межах щорічної Міжнародної наукової конференції НБУВ у жовтні 2020 року.

Останнім часом в інтернет-мережі, на сайтах деяких установ та мас-мeдіа була розміщена недостовірна інформація про наслідки колишньої пожежі в Державній публічній бібліотеці, яка сталась у  1964 році. Ця трагічна сторінка в історії культури України не повинна і не може супроводжуватися  накручуванням та відвертою фальсифікацією деяких фактів, що спотворюють реальний стан подій.

Вітаємо з «повноколоссям» нашого колегу і друга Віктора Вергунова – академіка НААН, директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН.

Завдяки проєкту «Дія. Цифрова освіта» Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського стала першою бібліотекою, якій 5 червня 2020 року передали 150 комп’ютерів.

Підготовлено міжнародне видання про повернення до фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Грамоти Петра І від 1708 року про поставлення на Київську митрополію Іоасафа Кроковського.

15 червня відбудеться відкриття виставки, приуроченої до 120-річчя від дня народження українського громадсько-політичного і культурного діяча, лікаря й письменника Юрія Івановича Липи (читальна зала відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, вул. Володимирська, 62, кімната 302) 

24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Нагадаємо, що цесвято приурочене до дня вшанування пам’яті          святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Кирило (мирське ім'я Костянтин) і його найстарший брат Мефодійнародились у ІХ столітті в місті Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив,  доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт  поширився у східних і південних слов’ян, отримавши в честь засновника  назву «кирилиця».