Стислий звіт НБУВ про наукову та науково-організаційну діяльність за 2009 рік

Поділитися: 

У 2009 р. дослідження проводилися за вісьмома відомчими науково-дослідними темами (чотири завершено) та чотирма ініціативними проектами (програмними і конкурсними, з них три завершено). Результати досліджень оприлюднено в заключних звітах, підготовлених до друку та виданих наукових працях, публікаціях, інформаційно-аналітичній продукції, електронних базах даних, які формуються Бібліотекою.

Бібліотека була співрозробником "Концепції Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека — XXI" та організатором широкого громадського обговорення даного проекту, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1579-р від 23 грудня 2009 р. НБУВ взяла участь у підготовці та виданні Національної доповіді "Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави" (К., 2009, 687 с.).

Основні результати робіт. Здійснювалася реалізація проекту з формування загальнодержавного депозитарію "Наукова періодика України" як складової "Бібліотеки — XXI" та забезпечення на цій основі якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення науково-інформаційних потреб суспільства. Створено інформаційну технологію формування та мережевого використання документальних ресурсів депозитарію, що дозволила сформувати зібрання обсягом понад 1 тис. назв журналів/збірників наукових праць з 3-річною ретроспективою. У депозитарії започатковано наукометричні дослідження, зокрема, рейтингування періодичних видань за ступенем їх інтегрованості в систему соціальних комунікацій. Здійснено комплекс наукометричних досліджень щодо стану представлення української науки у базі даних Scopus, публікаційної активності та показників цитованості вітчизняних суб'єктів системи наукових комунікацій. Зокрема, виявлено, що за публікаційною активністю серед держав світу Україна займає 34-е місце, серед держав Європи — 19-е, серед держав СНД — друге. Результати дослідження оперативно представлялись на веб-сторінках "Рейтинг установ НАН України", "Рейтинг установ АМН України", "Рейтинг установ УААН", "Рейтинг ВНЗ України" та "Рейтинг науковців України". Проведено також бібліометричний аналіз інформаційних ресурсів реферативної бази даних "Україніка наукова" у видовому та тематичному аспектах.

Для оптимізації використання передплачених зарубіжних науково-інформаційних ресурсів досліджено мережеві ресурси низки потенційних постачальників інформації, для читачів Бібліотеки та установ НАН України було організовано тестові доступи до ресурсів 8 американських, європейських і російських джерел інформації. У рамках проекту Міждержавного фонду гуманітарного співробітництва держав СНД у НБУВ було відкрито віртуальний читальний зал електронної бібліотеки дисертацій Російської державної бібліотеки (Москва). Електронні ресурси порталу НБУВ щодоби використовувало понад 30 тис. користувачів з усіх регіонів України та світу. Зібрання електронних версій авторефератів дисертацій, захищених в Україні, обсягом понад 40 тис. документів інтегровано в Європейську бібліотеку.

Завершено дослідження розвитку інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек у процесі демократичних перетворень українського суспільства. Практичним утіленням отриманих результатів стала підготовка ряду вже традиційних та започаткування видання нових інформаційно-аналітичних продуктів, серед яких: інформаційно-аналітичний журнал "Україна: події, факти, коментарі" (24 вип.), інформаційно-аналітичний бюлетень електронних видань "Резонанс" (98 вип.), огляди оперативної інформації "Регіони сьогодні" (78), "Національна безпека: геополітичні, соціально-економічні та інші фактори" (огляд матеріалів ЗМІ, спільно з Інститутом оперативної діяльності і державної безпеки, 24 вип.), "Шляхи реформування української науки" (реферативний збірник матеріалів ЗМІ, 8 вип.), "Конфліктні ситуації в суспільстві (за матеріалами ЗМІ)" (135 вип.), "Криза у суспільних вимірах" (38 вип.). Пріоритетним напрямом роботи була підготовка прогнозно-аналітичних продуктів — експертних оцінок, аналітичних довідок, прогнозів з тих проблем, які вже найближчим часом можуть стати ключовими ("Прогнози", 24 вип.). Інформаційно-аналітичною, прогностичною, оглядовою, реферативною продукцією СІАЗ НБУВ забезпечувалося 958 дистантних колективних абонентів, серед яких обласні, міські, районні держадміністрації, громадські організації, інформаційні центри, наукові установи в усіх регіонах України.

За результатами комплексного аналізу стану та визначальних тенденцій розвитку соціогуманітарної сфери України у світлі загроз і ризиків, пов'язаних з кризовими процесами у світі, зокрема: проблем становлення нових соціальної структури, політичної культури українського суспільства; морального, психологічного та емоційного стану суспільства; політичних, соціальних та гуманітарних аспектів становлення нової культури управління; механізмів вивчення і врахування громадської думки у державному управлінні; проблем розвитку інститутів громадянського суспільства; суспільного усвідомлення національної культури та мови як базових цінностей буття українського народу; пошуку нових виявів національної своєрідності сучасної української культури; назрілих завдань у сфері книговидання, бібліотечної та інформаційної справи, зокрема завдань формування єдиного вітчизняного інформаційного простору було розроблено комплексну стратегію гуманітарного розвитку українського суспільства, розраховану на тривалу перспективу. Наукові результати відображено у декількох розділах Національної доповіді "Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави" (К., 2009. 687 с., обсяг 34,18 об.-вид. арк., видано Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського). Доповідь заслухано на засіданні Президії НАН України, передано до Верховної Ради України, до Секретаріату Президента України та до Кабінету Міністрів України. Також підготовлено і передано до РНБО України інформаційно-аналітичні матеріали до оновленої Концепції стратегії національної безпеки.

Досліджувалися пріоритетні напрями розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу як соціокультурного об'єкту та основні тенденції його функціонального і технологічного оновлення, інформаційно-технологічна інфраструктура бібліотечного комплексу, формування та використання електронних інформаційних ресурсів; проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в структурі інформаційно-бібліотечного комплексу та наукового супроводу його розвитку, розроблено концептуальну модель Національної електронної бібліотеки "Бібліотека ХХІ століття". За результатами дослідження підготовлено до друку рукопис колективної монографії "Розвиток інформаційно-бібліотечного комплексу в контексті формування суспільства знань" (25 авт. арк.), тематичні випуски "Наукових праць Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського" (вип. 23 — обсяг 18,77 обл.-вид. арк.; вип. 25 — обсяг 18,0 обл.-вид. арк.); вийшли друком монографії "Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті" (О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна; К., 2009. 530 с.), "Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсів інтернет" (В. О. Копанєва; К., 2009, 198 с.); опубліковано понад 30 наукових статей.

У напрямі створення національної бібліографії України завершено формування електронної бази даних "Зведений каталог-репертуар україномовної книги. 1798-1923 рр.", створено систему каталогів спеціалізованих фондів НБУВ. У серії "Національна бібліографія України" видано дванадцятий випуск науково-інформаційного покажчика "Книга в Україні. 1861-1917: Матеріали до репертуару української книги" (у 2-х ч.).

Дослідження у галузі української біографістики спрямовувалися на розробку оптимальної структури електронного науково-інформаційного біобібліографічного ресурсу — "Українського національного біографічного архіву", на розгортання його структурних елементів та тематичних рубрик, наповнення біографічними, бібліографічними, довідковими матеріалами; опрацьовано теоретичні, методичні, системотехнічні і практично-організаційні проблеми формування електронного Українського національного біографічного архіву та перспективи створення на його основі Всеукраїнської віртуальної біографічної лабораторії. Розпочалося формування електронної бази даних з іконографії як складової Архіву. Результати роботи відображено у збірнику наукових праць "Українська біографістика" (К., 2009, вип. 5 — 15,53 друк. арк., вип. 6 — 16,0 друк. арк.), у збірнику документів і матеріалів "Леся Петлюра. Народе мій улюблений…" (К., 2009. 40,22 друк. арк.), опубліковано 37 наукових статей (25,15 друк. арк.).

За науково-дослідною темою "Історія Національної академії наук України. 1951-1955" продовжувалося розроблення теоретичних, методологічних та науково-практичних питань з історії формування, структури, складу і змісту науково-інформаційних ресурсів Архівного фонду НАН України; нормативно-методичного забезпечення шляхів його оптимізації та управління на сучасному етапі. За результатами сформовано анотований "Список дійсних членів та членів-кореспондентів АН УРСР, обраних у 1951-1955 рр.", підготовлено перший варіант збірника документів і матеріалів "Історія Національної академії наук України. 1951-1955", наповнювалася база даних документів особових фондів учених, що зберігаються в Інституті архівознавства. Продовжувалось дослідження історії розвитку світової академічної науки з метою розроблення інформаційно-документальної бази з історії та діяльності академій наук зарубіжних країн. За результатами роботи завершується підготовка науково-довідкового видання "Академії наук країн Європи", до якого включено 150 аналітичних статей про академії наук 38 країн. За звітний період науковцями опубліковано 2 монографії (у співавторстві), 34 статті у наукових та енциклопедичних виданнях.

Здійснювалася робота з вивчення складу і змісту, укладання наукових описів рукописних колекцій та зібрань Інституту рукопису НБУВ як історико-культурного явища. Досліджувалася рукописно-книжна спадщина України, формувалася електронна база даних рукописних книг "Кодекс". Вивчалися історичні бібліотеки та спеціалізовані книжкові колекції НБУВ, уніфіковано методичні розробки зі складання на них наукового опису, продовжено роботу з історико-культурного дослідження родових бібліотечних зібрань та складання зведених каталогів на них. Здійснювалася робота, пов'язана з формуванням Державного реєстру книжкових пам'яток України; атрибуція стародруків для укладання ґрунтовних наукових каталогів. Продовжувалася робота над створенням страхового фонду цифрових копій унікальних документів спеціалізованих фондів НБУВ. На сайті Бібліотеки представлено електронну колекцію "Почаївські стародруки", що включає відомості з історії друкарні, огляд почаївських стародруків з колекцій НБУВ, електронний каталог усіх почаївських видань, повнотекстові копії 20 видань. Формувалася база даних "Національна бібліографія українських стародруків". Продовжено роботу з історико-культурного дослідження родового зібрання Хрептовичів (спільний проект НБУВ і Національної бібліотеки Білорусі), результатом якого є вихід DVD "Книжкове зібрання роду Хрептовичів". Результати досліджень відображено у збірнику наукових праць "Рукописна та книжкова спадщина України" (вип. 13), опубліковано монографію "Бібліотека та архів Олексія Захаровича Попільницького" (Л. М. Дениско, 20 друк. арк.).

Тривала підготовка та видання (спільно з Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України, за участі Національної наукової медичної бібліотеки України та Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В. О. Сухомлинського) Українського реферативного журналу "Джерело", у чотирьох галузевих серіях вийшло друком 24 номери загальним обсягом близько 300 обл.-вид. арк. (гол. редактор — чл.-кор. НАН України В. В. Петров; заст. гол. редактора — акад. НАН України О. С. Онищенко). Видано: шість номерів журналу "Бібліотечний вісник", три випуски "Наукових праць Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського" (23-25), "Українсько-македонський науковий збірник" (вип. 4), міжнародний науковий збірник "Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития" (вип. 7).

У цілому за підсумками досліджень опубліковано 27 наукових праць загальним обсягом 472,18 обл.-вид. арк., рекомендовано до друку — 12 робіт, науковцями опубліковано 463 статті загальним обсягом 386,47 обл.-вид. арк.

Бібліотека була організатором та співорганізатором низки заходів, серед яких: міжнародні наукові конференції: "Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань" (6-7 жовтня); "Слов'янський ідентитет: спільні коріння і спільне майбутнє — парадигма XXI століття" (21 травня); "Микола Гоголь і світ XXI століття" (26 березня, до 200-річчя від дня народження видатного письменника і мислителя); XIX читання академіка В. І. Вернадського "Учення про ноосферу В. І. Вернадського і духовна культура ХХІ століття" (12 березня).