Індекси цитування

Мета ресурсу - надання доступу до знань та поширення інформаційних матеріалів у галузі наукометричних показників.
Якщо у вас є запитання або ви хочете запропонувати тему для обговорення, то заповніть реєстраційну форму.


"Бібліометричні дані - це небезпечна зброя (тим більше в руках неекспертів) ..." (слова Вернера Бальмана - директора німецького Математичного інституту Макса Планка).


Индекс Хирша надо исключить из оценки учёных

Сегодня в наукометрии используется три главных показателя: импакт-фактор (ИФ), индекс цитирования статей автора (ИЦ) и индекс Хирша (ИХ). Они играют немалую роль при присуждении грантов и премий. Академик Георгий Георгиев определяет их относительную ценность.

4 причини, чому система Google Scholar не є такою визначальною, як уявляється

Сьогодні важко знайти вченого, який би не думав, що персональні профілі Google Scholar це дуже добре і зручно. На перший погляд з цим можна погодитись. Профль Google Scholar захоплює більше цитат до публікацій вченого, ніж Web of Science або Scopus, автоматично додає (і відстежує посилання) на нові опубліковані документи, краще відшукує цитати, які з'являються у неангломовних публікаціях, і показує дуже значний h‑індекс.

І все ж таки, якщо уважно проаналізувати, система Google Scholar є глибоко помилковою. Вона має деякі ключові недоліки.

Наукометричні бази даних

Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.
 

Система оцінки українських фахових видань

До переліку фахових журналів і збірників з природничих і технічних наук, ВАК України зараховує під час розгляду дисертаційних робіт, поданих до захисту, і атестації наукових кадрів, понад шістсот видань. Як буде показано нижче, більшість з них практично невідомі і недоступні для науковців. Але всі вони мають однаковий статус при атестації наукових кадрів, ніяк не пов’язаний з системою оцінки видань, що сформувалась у світі.
 

Недостатки индексов цитируемости и Хирша. Индексы максимальной цитируемости

Обсуждаются индекс цитируемости и индекс Хирша, которые являются главными наукометрическими показателями, используемыми в настоящее время для оценки эффективности деятельности научных работников и преподавателей вузов. Указаны их основные недостатки. Рассмотрен ряд наглядных примеров. Показано, что нормированный индекс цитируемости (учитывающий наличие соавторов) имеет ряд ощутимых преимуществ по сравнению с другими наукометрическими показателями. Предложены новые индексы — индексы максимальной цитируемости, которые легко вычисляется, допускают простую и ясную интерпретацию и обладают рядом ощутимых преимуществ по сравнению с индексом Хирша.
 

Индекс цитирования

ПостНаука запускает новый формат — «Точка зрения». Мы будем знакомить читателей с мнениями наших экспертов об актуальных проблемах образования и науки. В новом материале мы попросили участников проекта высказать свою точку зрения об эффективности индекса цитирования, как критерия оценки работы ученого.

Симуляция науки как ответ на управленческий примитивизм

Ажиотажный спрос на публикации, проиндексированные в базе Scopus, рожден специфической формой управленческого недуга, поразившего Россию и многие другие страны. Суть его в замыкании финансирования на примитивные библиометрические KPI, как правило, единые для всех наук.
 

Библиографические ссылки Google Академии

Библиографические ссылки Академии Google позволяют авторам следить за цитированием своих статей. Вы можете узнать, кто ссылается на ваши публикации, создать диаграмму цитирования и вычислить показатели этого процесса. Кроме того, можно сделать свой профиль общедоступным, чтобы он отображался в результатах поиска по вашему имени.

Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)

Набуття наказами МОН України № 1111 та № 1112 чинності зумовлює необхідність порівняльної оцінки наявних міжнародних наукометричних баз з позиції вітчизняних авторів, редакторів і керівників наукових установ. У статті розглянуто найбільші бібліометричні платформи (Web of Science, Scopus та РИНЦ) і кількісні показники, за якими проводять оцінювання, наведено їхні переваги та недоліки. Серед обговорюваних систем найоптимальнішою за співвідношенням рівня якості та можливості інтеграції вітчизняних наукових статей і видань до світового наукового простору можна вважати наукометричну базу Scopus. Окрему увагу приділено системі Google Scholar та спеціалізованій пошуковій системі PubMed.

НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА (Частина ІІ. Фактори, що впливають на кількісні показники наукометричних баз)

У статті розглянуто основні фактори, що впливають на значення кількісних показників науко метричних систем. Зокрема, на цитування роботи впливають тематична спрямованість наукового дослідження, особливості оформлення резюме, мова статті, правильність написання ПІБ автора та назви установи, вибір журналу для розміщення публікації та самостійний контроль цитування власних робіт. На рейтинг наукових видань впливає їх наявність у наукометричних і спеціалізованих базах даних, якість англомовного резюме, мова повного тексту статей, публікація робіт популярних авторів, відкритий доступ та обсяг передплати. Щодо ранжування наукових установ, то задля його об’єктивізації необхідно жорстко контролювати оперативне розміщення в електронному варіанті метаданих кожного номера фахових видань, сприяти оформленню списків літератури за міжнародними стандартами, зобов’язати редакції розміщувати електронні адреси авторів для листування, розробити систему заохочення досвідчених учених до розміщення статей в бібліометричних системах і створити національний комітет з питань інтеграції вітчизняних видань у наукометричні бази.

Сторінки