1 жовтня 2025 року у межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» з ініціативи Фонду Президентів України проведено круглий стіл «Інститут президентства в Україні: особливості реагування на сучасні виклики та світовий контекст».

Під час роботи круглого столу виголошено 11 доповідей, присвячених актуальним проблемам інституту президентства в Україні на сучасному етапі, діяльності інституту президентства в умовах війни — викликам і особливостям комунікації, а також зарубіжним практикам функціонування інституту президентства у кризових ситуаціях.

Директор Фонду Президентів України, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник В. М. Удовик у своїй доповіді висвітлив питання підтримки України з боку колишніх президентів провідних країн світу, проаналізував їхні виступи та висловлювання щодо російсько-української війни. Зроблено висновок, що публічну підтримку Україні в боротьбі проти російського агресора висловлюють багато колишніх політиків і президентів, зокрема й ті, хто не бере активної участі в політичній діяльності. Хоча вплив виступів експрезидентів на рішення державних та міжнародних органів є мінімальним, ці позиції мають значення для їхніх прихильників, а отже, розширюють платформи консолідації міжнародної підтримки, що важливо для військової, політичної та гуманітарної допомоги українському народові у найтяжчі часи.

Завідувачка відділу формування інформаційних ресурсів Фонду Президентів України, кандидатка філософських наук М. Б. Кушнарьова представила ґрунтовну доповідь, у якій на підставі стислого аналізу публічних виступів президентів США протягом останніх десятиліть окреслено конфігурацію вживання першими особами держави лексем «ми» та «я» й запропоновано ймовірні пояснення причин цього явища та його особливостей. Зроблено висновок, що зазначені засоби, як і будь-які риторичні прийоми, мають виразний маніпулятивний потенціал. Водночас простежується поступальність у застосуванні різними президентами США прийомів, покликаних утверджувати у свідомості американців уявлення про народ як джерело влади та непохитність ідеологічних засад, на яких від заснування тримається американська держава.

Старша наукова співробітниця інформаційно-аналітичного відділу Фонду Президентів України, кандидатка філологічних наук Л. Г. Дем’яненко дослідила роль міжнародного медіаконтексту у створенні та підтриманні іміджу Президента України Володимира Зеленського під час повномасштабної російсько-української війни. Доведено, що медіаконтекст є невід’ємною складовою формування іміджу президента, особливо в умовах кризи чи війни, а також базовим конструктом його підтримки та масштабування, адже він впливає на сприйняття лідера, його дій і країни загалом українською та міжнародною аудиторіями. Саме тому західні медіа швидко й масово підхопили цей концепт, інтегрувавши його у звичні суспільні дискурси.

Кандидат історичних наук, доцент кафедри економіки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, старший науковий співробітник Фонду Президентів України Є. П. Костик розглянув роль офіційної періодики в інформаційній політиці держави, виклики та обмеження її діяльності, а також вплив державної ідеології на редакційну політику офіційних ЗМІ. Зроблено висновок, що за президентства Леоніда Кравчука офіційна періодика була важливим, але обмеженим інструментом формування інформаційного простору України: вона відображала державницькі пріоритети, сприяла легітимізації незалежності, українізації та національному відродженню, однак стикалася з економічними труднощами, редакційною залежністю та суспільними викликами. Ці обмеження перешкоджали створенню єдиного, плюралістичного та незалежного інформаційного середовища, водночас офіційна періодика заклала підвалини розвитку українських ЗМІ, створивши прецеденти для україномовної журналістики та патріотичних наративів.

Поряд із зазначеними доповідями помітний внесок у роботу круглого столу здійснили фахівці відділу формування інформаційних ресурсів Фонду Президентів України. Молодший науковий співробітник Я. А. Дейнека дослідив репресивну політику окупаційних режимів щодо бібліотечних фондів України у ХХ–ХХІ століттях, проаналізував практики нацистської Німеччини (системне вивезення), СРСР (ідеологічна фільтрація) та сучасної росії (знищення і заміщення фондів), висвітливши еволюцію від експансіоністської до колоніальної агресії проти української культурної спадщини. Молодша наукова співробітниця О. І. Макарова розглянула висвітлення іміджу України на шпальтах англомовних японських видань у першій половині 2025 року, зокрема в загальнонаціональній газеті The Asahi Shimbun та щоденному виданні Japan Today; відповідні матеріали представлено в інформаційно-бібліографічному бюлетені «Україна у відгуках зарубіжної преси» Фонду Президентів України НБУВ.

Кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця відділу формування інформаційних ресурсів Фонду Президентів України С. М. Польовик висвітлила діяльність президента США Дж. Буша-старшого щодо подолання соціальної кризи шляхом заснування неурядової волонтерської організації «Точки світла». Визначено зміст політики Дж. Буша-старшого зі сприяння формуванню глобальної культури волонтерства як елемента соціально-політичної структури, що відіграє ключову роль у критичні періоди розвитку суспільства.

Засідання продовжив науковий співробітник відділу формування інформаційних ресурсів Фонду Президентів України А. Г. Федорчук. У його доповіді представлено аналіз результатів моніторингу публікацій (n = 4696) про російське повномасштабне вторгнення в Україну, розміщених на популярних світових інтернет-ресурсах у 2024 році. Окреслено загальні принципи та попередні результати дослідження проблематики, динаміки й характеру висвітлення агресії росії проти України засобами масової інформації світу, а також політичної реакції міжнародної спільноти на війну в Україні.

Також заслухано доповіді співробітниць інформаційно-аналітичного відділу Фонду Президентів України. Є. В. Глущук проаналізувала теоретичні засади та сучасні практичні аспекти стратегічних комунікацій інституту президентства з акцентом на формування «наративу перемоги», окреслила особливості його використання через соціальні комунікації, визначивши стратегічні завдання, інструменти реалізації та вплив на громадську свідомість. Л. І. Кукоба, кандидатка історичних наук, дослідила зовнішньополітичну активність Президента України Володимира Зеленського щодо Латинської Америки на основі офіційних джерел — повідомлень Офісу Президента України; проаналізувала ключові формати взаємодії, переговори з латиноамериканськими лідерами, просування Формули миру та роль культурної дипломатії, визначивши значення регіону для стратегічної зовнішньої політики України.

Завершив обговорення на засіданні завідувач інформаційно-аналітичного відділу Фонду Президентів України, кандидат філософських наук, старший дослідник М. М. Хилько, який докладно проаналізував роль комунікацій Президента України у формуванні та посиленні підтримки України країнами Глобального Півдня задля досягнення справедливого миру в контексті російсько-української війни. Зроблено висновок, що з огляду на зростання ролі Глобального Півдня у світовій політиці пошук переконливої аргументації для цих держав є важливою запорукою поступу України до встановлення справедливого миру.