Дари НБУВ

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського висловлює щиру подяку всім дарувальникам за внесок у формування її фондів.
Подаровані видання стали цінним поповненням фондів найбільшої книгозбірні України, читальні зали якої щодня відвідує близько тисячі читачів.

Коваль Роман Миколайович

Роман Миколайович Коваль, громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, подарував НБУВ декілька видань: 1. Горліс-Горський Ю. “Ми ще повернемось!”: Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування / Р. М. Коваль. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр", 2012. - 432 с. 2. Тиха війна Рената Польового / Автор-упор. Р. М. Коваль. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр", 2011. - 1040 с. 3. Коваль Р., Моронець В. Подєбрадський полк Армії УНР: Кн. 1. / Р. М. Коваль, В. І. Моронець. - К.: Історичний клуб "Холодний Яр, 2015. - 376 с. У першому томі енциклопедії вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922–1932), а також тих воїнів, які прагнули навчатися в подєбрадській академії. Серед них було чимало творців української культури – письменників, зокрема Євген Маланюк та Леонід Мосендз, художників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, спортсменів, державних, громадських і театральних діячів. Випускники академії стали не лише спеціалістами, а й «інженерами-суспільниками», тобто фахівцями-патріотами, які несли українське світло на Пряшівщину, Лемківщину, Карпатську Україну, Волинь, Галичину. Вони гідно тримали марку українського інженера у Франції, Бельгії, ЧСР, Польщі, Німеччині, Африці, Китаї, США, Канаді, Південній Америці та Австралії. Євген Маланюк назвав академію «Національною політехнікою», «лабораторією, де культивувався тип новітнього українця».

Вакуленко Максим Олегович

Максим Олегович Вакуленко, канд. фіз.-мат. наук, подарував НБУВ власну монографію: Вакуленко М. О. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз: [монографія] / М. О. Вакуленко. - Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. - 361 с., іл.

Гримич Марина Віллівна

Марина Віллівна Гримич – прозаїк, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директор видавництва «Дуліби», член Національної спілки письменників України, член Канадської спілки етнологів подарувала НБУВ видання: Ціпко С. Українці в Аргентині (1897 – 1950): творення громади / Сергій Ціпко ; [передм., післямова] М. Гримич ; пер. з англ.: М. Гримич і С. Кухаренко ; ред. О. Лисенко. – Київ : Дуліби, 2015. – 280 с. – (Серія «Історична етнологія»). Монографія Сергія Ціпка (Serge Cipko) – доктора історії, керівника проекту діаспорних досліджень канадського Інституту українських студій (Едмонтон, Канада), професора історії Альбертського університету (Едмонтон, Канада) та дослідника є суттєвим внеском в українську історичну науку. У книзі викладено новий, екзотичний, фактологічний, часом невідомий матеріал, який стане цікавим навіть вузькому колу фахівців закордонної історії українців. В основу структури книги покладено хронологічний принцип, згідно якого історія українців Аргентини подається в історичній динаміці детально та логічно. Це перше професійне науково-історичне дослідження цієї теми, яке Сергій Ціпко здійснив за перевіреними науковими методиками. Автор використав не лише українські, польські, а й іспаномовні та англомовні джерела й літературу, успішно застосував статистичний метод, що дав змогу визначити масштаб історико-міграційних явищ і динаміку чисельності українського населення в різних регіонах Аргентини. Дослідження Сергія Ціпка кардинально змінює наше бачення "себе" не лише як народу, століттями прив’язаного до своєї території, а як мобільної спільноти, яка впродовж усієї своєї історії подорожує світом, закладає в різних його куточках великі історико-культурні анклави, які у той чи інший спосіб змінюють етнокультурну мозаїку географічної мапи світу.

Пісковський Юрій Іванович

Юрій Іванович Пісковський, професор Міжнародної Академії архітектури, почесний академік Української Академії Архітектури, подарував НБУВ власну монографію: Писковский Ю. И. Портал: альбом. - К. : Издательство ЧП "ЕММА", 2008. - 732 с. На сучасному етапі глобальних культурно-історичних зламів актуальним є питання щодо збереження, взаємодії, відтворення культур, релігійно-духовних та моральних цінностей. Фундаментальна монографія «Портал», без сумніву, є взірцем високого естетичного рівня дослідження.

Мошковська Олена Анатоліївна

Олена Анатоліївна Мошковська, кандидат економічних наук, доцент Київського національного торговельно-економічного університету, подарувала НБУВ декілька журналів: 1. Vasúttörténet : a Magyar Idők melléklete. - 2015. - November 2. Railvolution : the professional two-monthly mag. of rail transport wordwide/ ed. in chief Ja. Pernička. - Praha : M-Press plus, 2015. - №5/15

Лисенко Микола Павлович

Микола Павлович Лисенко подарував Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського свою книгу: Лисенко М. Коріння Шевченкового роду : генеалогія і спогади / Микола Лисенко. – 2-ге вид., доповн. – Львів : Апріорі, 2015. – 335 с. : іл. У виданні розкрито багато малознаних гілок родоводу великого українського поета Тараса Шевченка, подано життєписи нащадків, які внесли і свою лепту в історію України. Авторові вдалося глибоко розкрити генеалогічне древо Шевченкового роду – понад тисячу осіб, серед яких немало видатних людей: художник Фотій Красицький, письменники Олександр Відоменко, Дмитро Красицький, Людмила Красицька, Даниїл Андреєв, академік Людвіг Боярський та багато інших. Цінність цієї книги підсилюють відшукані автором давні, яким понад 100 років, родинні світлини. Знайти свій родовід, зберігати про нього пам’ять – означає любити Батьківщину. Родина Шевченків викликала і ще довго викликатиме величезну зацікавленість у вітчизняних і зарубіжних істориків. Родовід братів і сестер Т. Г. Шевченка – це наша історія.

Штонда Віктор Миколайович

Віктор Миколайович Штонда, генеральний директор видавництва „Діалектика”, подарував НБУВ понад 300 сучасних іноземних видань, присвячених комп’ютерній тематиці та дослідженню інформаційних технологій. http://shtonda.com

Копайгоренко Василь

Василь Копайгоренко, член Національної спілки художників України, один із фундаторів та голова мистецького об’єднання «Світовид», подарував НБУВ декілька власних видань: 1. Навчальне завдання "Гризайль" для студентів І-го курсу вищих художніх навчальних закладів : метод. реком. / уклад. В. В. Копайгоренко. - К.: НАККіМ, 2011. - 28 с. (2 прим.); 2. Contempo Art Ukraine : a quart. publ. featuring contemporary Ukr. artists/ ed. W. Belanger. - Wash. : [s. n.], 2004. - 64 p.

Мошковська Олена Анатоліївна

Олена Анатоліївна Мошковська, кандидат економічних наук, доцент Київського національного торговельно-економічного університету, подарувала НБУВ більше 30 сучасних видань, а також велику кількість різнопланової навчальної літератури.

Козак Сергій Борисович

Сергій Борисович Козак – відомий літературознавець, публіцист, перший журналіст незалежної України передав до фондів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського кілька власних книг: 1. Козак С. Аргентинські запорожці: з думою про Україну : (Журнал «Пороги»: історія, зміст, автори) / Сергій Козак. – Київ : Літ. Україна, 2015. – 156 с. – («Часописи української діаспори»). Серед українських еміграційних газет і журналів особливе місце належить літературно-мистецькому часопису «Пороги» (на жаль у нас малознаному), який виходив у повоєнні роки в Аргентині упродовж 1949 – 1957 рр. Майже десятиріччя журнал знайомив своїх читачів з новинками красного письменства. Безспосередню участь у його редагуванні брав відомий поет і літературознавець Ігор Качуровський. Усього на сторінках часопису надруковано поетичні твори (поезії, поеми) 231 автора, зокрема: Олекси Веретенченка, Ігоря Качуровського, Юрія Косача, Яра Славутича та інших письменників. Переважно це ті, хто перебував власне у Аргентині. Видання містить двадцять розділів, які нараховують 810 матеріалів різних жанрів: поезію, прозу, драматургію, гумористичні та сатиричні твори, афоризми тощо. Окремо подано розділ, який присв'ячено перекладам творів письменників світової літератури: Джорджа Гордона Байрона, Роберта Бернса, Оскара Уайльда, Йогана Вольфганга Гете, Вільяма Шекспіра та низки інших представників американської, англійської, іспанської, німецької, французької, польської літератур. Значну увагу в журналі приділено публікаціям недрукованої спадщини українських письменників, зокрема поезій Миколи Зерова, Юрія Клена, Олександра Олеся, Олега Ольжича, Володимира Свідзінського, Павла Филиповича, а також творам класиків української літератури (Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка) та добіркам радянських поетів (Павло Тичина, Максим Рильський). Деякі уривки з поем «Невольник» та «Неофіти», відсутні у радянських виданнях «Кобзаря», були надруковані на сторінках часопису. Пошуковий апарат містить низку покажчиків: хронологічний (1949 – 1957), систематичний (за розділами), алфавітний та покажчик імен. 2. Козак С. «Нові дні» на берегах Онтаріо : бібліогр. покажч. змісту журн. «Нові дні» (1950 – 1997. Канада) / Сергій Козак ; авт. вступ. ст. : М. Слабошпицький, О. Коновал. – Київ : Літ. Україна, 2015. – 588 с. – («Часописи української діаспори»). Запропонований покажчик містить перелік шедеврів найкращих видатних письменників, літературознавців, журналістів, митців еміграції, які друкувалися на його сторінках з лютого 1950 по листопад-грудень 1997-го року у Канаді. Історія цього видання - це 48 років існування, тисячі публікацій сотень авторів. Зокрема представлена політична публіцистика, культурологія, мистецтвознавство, подорожня проза. Співпраця з видавництвом «Нові дні» багатьох творчих особистостей українського закордоння - таких як Юрій Клен, Володимир Кримський, Юрій Лавриненко та інших відомих діячів сприяла втіленню ідей створення часопису української діаспори. Головне місце в цьому по праву належить журналісту та громадському діячу Петру Волиняку, який був засновником та головним редактором «Нових днів» упродовж 1950 – 1969 років. Покажчик – це плід понад трирічної праці київського письменника-публіциста Сергія Козака. Створене ним видання є новим словом в українській бібліографістиці, джерелознавстві, літературознавстві та історії нашої еміграції. Пошуковий апарат містить список умовних скорочень назв установ, об᾿єднань, періодичних видань та іменний покажчик.

Сторінки

Щорічні надходження

 

Контактна інформація

  • Відділ комплексного формування бібліотечних фондів
  • Група дарів та колекцій
  • +38 (044) 524-45-97