Фонд Австрійської бібліотеки являє собою універсальну книжкову колекцію переважно німецькою мовою, а також іншими європейськими мовами. Формування фонду Австрійської бібліотеки здійснюється  шляхом замовлення літератури через Федеральне міністерство європейських та закордонних справ Австрії. Завдяки цьому бібліотека отримує близько 80 % усіх нових, найбільш актуальних надходжень австрійських видавництв. Решта 20% належать подарунковим виданням інших установ та приватних осіб  Австрії та України.

Станом на 01.01.2018 фонд  Австрійської бібліотеки складає 15 131 одиниця зберігання : 8991 книга, з них 711 видані в Україні, 5566 журналів. До послуг читачів - значна аудіо- та відеотека: 84 аудіокасети, 64 відеокасети, 238 CD, 188 DVD, грамплатівки, а також ілюстративний матеріал - альбоми, плакати, листівки. Особливою популярністю користується  література універсального змісту: довідкова та методична література, бібліографічні покажчики, путівники, адресні книги та ін. Завдяки ініціативі Уряду Князівства Ліхтенштайн та домовленістю з Міністерством закордонних справ Австрії була надана можливість представляти літературу Князівства  при Австрійських бібліотеках за кордоном. З 2004 року в залі «Австрійська бібліотека» окремо виділена також поличка книг Князівства Ліхтенштайн (24 одиниць зберігання).З 2016 року - поличка книг Швейцарії (99одиниць зберігання).

Крім видань німецькою та іншими європейськими мовами, важливе місце у бібліотечній колекції займають наукові дослідження, переклади та видання, що з’явились за останні 20 років в Україні та Росії. Багато авторів цих праць родом з території сучасної України – Буковини та Галичини, що входили свого часу до складу Австро-Угорщини. Серед них видатні письменники Йозеф Рот, Леопольд фон Захер-Мазох, Карл-Еміль Францоз, Пауль Целан, Роза Ауслендер; філософи Мартін Бубер та Манес Шпербер; імунолог Карл Ландштайнер та інші.

За тематикою  в залі представлена література головним чином гуманітарного характеру і розподіляється на такі основні розділи:

Суспільні науки. Розділ нараховує понад 350 одиниць зберігання. Актуальною для вчених, дослідників та студентів є література з питань політології, соціології, проблем глобалізації та інтеграційних процесів у Європі.

Розділ «Філософські науки. Психологія» нараховує близько 500 одиниць зберігання, серед яких роботи Зігмунда Фройда, Карла Поппера, Мартіна Бубера, Бруно Беттельгайма, як мовою оригіналу, так і в перекладах. Останнім часом розділ поповнився працями сучасних австрійських філософів: Вольфганг Рьод, Рудольф Галлер, Конрад Пауль Ліссманн.

Надзвичайно важливий розділ складає література з історії. Зібрані тут видання розкривають події  різних періодів історії Австрії – Римська доба, Середньовіччя (імперія Каролінгів, правління Бабенбергів та встановлення влади Габсбургів), Новий час (Тридцятирічна війна, абсолютна монархія Габсбургів та виникнення багатонаціональної  імперії), Австрія у XIX ст. (Наполеонівські війни, революції 1848/1849рр., народження Австро-Угорської монархії), Австрія у XX ст. (передвоєнні роки, Перша світова війна, кінець Габсбурзької імперії, Перша республіка 1918/1938рр., Друга світова війна, Друга республіка, післявоєнне відновлення Австрії, Австрія у другій половині XX ст. та XXІ ст. Розділ містить також літературу українських та російських вчених - дослідників історії Австрії. Серед відомих дослідників варто відзначити праці: Еріх Прокопович «Кінець австрійського панування в Буковині», Ігор Срібняк «Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині», Ігор Жалоба «Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній  чверті 18-60-х роках 19 ст. (на прикладі шляхів сполучення)», Сергій Попик «Українці в Австрії 1914-1918». В останні роки захищено також дисертації: Чолій Сергій «Формування австро-угорських збройний сил у внутрішній політиці Габсбурзької монархії (1868-1914 рр.).  З історичної літератури варто відзначити книгу Еріха Цьольнера «Історія Австрії» у перекладі Романа Дубасевича, Христини Назаркевич, Анатолія Онишко, Наталії Іваничук.

Розділ «Економіка» представлений літературою з розвитку економічних знань та економічного становища Австрії. Особливу увагу привертають багатотомні видання Фрідріха Гаєка та Йозефа Шумпетера, література з історії економіки Відня, твори визначного економіста, який народився у Львові , Людвіга фон Мізеса. До 130-ї річниці від  дня його народження вийшов збірник наукових праць « Економіка та бюрократія у відкритому суспільстві» за науковою редакцією Миколи Буника та Ірини Кіянки (за сприяння представництва OEAD у Львові, австрійського культурного форуму та Центру розвитку демократичного врядування, 2012 р.)

Розділи «Природничі науки», «Медицина» та «Біологія» нараховує загалом понад  100 одиниць зберігання. Серед літератури особливою популярністю користуються роботи психотерапевта Віктора Франкля.

Розділ «Правознавство. Держава і право» нараховує 300 одиниць зберігання. Годі знайти в наш час іншу таку правознавчу теорію, яка б викликала стільки суперечок і водночас – захоплень, як «Чисте правознавство» Ганса Кельзена, суть якої, за словами автора,  в її очищеності «від всілякої політичної ідеології та впливів природничих наук». В Австрійській бібліотеці є переклад цієї книги на українську мову Олександра Мокровольського, який з’явився  в 2004 році в київському видавництві «Юніверс». Цінними та важливими надходженнями до фонду є подарункові видання «Кодексів австрійського права», отримані від Парламентської  бібліотеки Австрії.

Справжнім скарбом для студентів-германістів та всіх, хто вивчає німецьку мову є розділ «Мовознавство» (понад 360 одиниць зберігання), що включає літературу з вивчення німецької мови і її австрійського діалекту. Наприклад,  Sedlaczek Robert ”Das österreichische Deutsch”, Wehle Peter “Sprechen Sie Wienerisch?“. Окремо виділені підрозділи з теорії перекладу та словники. Особливу увагу привертають термінологічні словники: «Австрийская юридическая терминология: Список важных юридических оборотов в гражданском и уголовном процессе»: Немецкий язык- русских язык (Вена, 2009), Markhardt Heidemarie “Wörterbuch der österreichischen Rechts-Wirtschafts- und Verwaltungsterminologie”.

У розділі «Культура, освіта та наука» має місце література з педагогіки, довідники з учбових закладів Австрії, з питань фізичної культури та спорту, друкарської справи Австрії, преси, радіо і телебачення, архівознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства. Варто відзначити такі праці:  5-томне видання “Geschichte österreichischen Bildungswesens” Гельмута Енгельбрехта, монографію Гельвіга Копетца «Die Österreichische Akademie der Wissenschaften: Aufgaben, Rechtsstellung, Organisation». Серед українських видань – збірник праць, підготовлений  Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Посольством Австрійської Республіки в Україні, Чернівецькою міською радою та Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України  під назвою «Українсько-австрійські культурні взаємини другої половини ХІХ - початку ХХ століття», а також  двомовний збірник статей «Українсько-австрійські зустрічі», що з’явився у львівському видавництві «ВНТЛ-Класика» 2011 року.

Досить чисельним, змістовним та різним за видами є розділ «Мистецтво», що поділяється на підрозділи: історія мистецтва; історія образотворчого мистецтва; музеї та галереї; архітектура; прикладне та декоративне мистецтво; образотворче мистецтво; живопис; графіка; танець; музика; кіно; фотографія.

 Розділ «Теорія літератури» нараховує близько 1100 примірників з історії та сучасного стану австрійської літератури, дослідження життя та творчості австрійських письменників, листування, щоденники, мемуарні видання. На полицях представлені фундаментальні дослідження видатних австрійських літературознавців: Венделіна Шмідт-Денглера («Bruchlinien: Vorlesungen zur österreichischen Literatur 1945 bis 1990», «Ohne Nostalgie: Zur österreichschen Literatur der Zwischenkriegszeit»),  Йозефа Петера Стрелки «Austroslavica: Die Slaven und Österreich in ihrer literararischen Wecheselwirkung», «Exil, Gegenexil und Pseudoexil in der Literatur», Альфреда Допплера «Geschichte im Spiegel der Literatur: Aufsätze zur österreichischen Literatur des 19. und 20. Jahrhunderts» та ін. Особливе місце займають дослідження українських авторів: акад. Дмитра Володимировича Затонського «Франц Кафка и проблемы модернизма» (1965, 1972), «Австрийская  литература в ХХ столетии» (1985). За ініціативи акад. Дмитра Затонського та голови Австрійського товариства літератури Вольфганга Крауса вперше в Україні відбувся спільний австрійсько-український симпозіум на тему: «Українська література в Австрії, австрійська література в Україні»,  за матеріалами якого вийшов окремий збірник у 1994 році. У наступному році ці матеріали з'явилися німецькою мовою у видавництві Петер Ланг  під назвою «Von Taras Ševčenko bis Joseph Roth: Ukrainisch-österreichische Literaturbeziehungen».  В останнні роки  в Україні з’явились дослідження австрійської літератури молодих українських літературознавців: Оксана Бродська «Артур Шніцлер: поетика тексту» (Дрогобич, 2011),  Тимофій Гаврилів «Identitäten in der österreichischen Literatur des XX. Jh. (Львів, 2008), Іван Зимомря «Австрійська мала проза ХХ століття: художня світобудова» (Дрогобич; Тернопіль, 2011), Петро Рихло «Творчість Пауля Целана як інтертекст» (Чернівці, 2005), Лариса Цибенко «Galicia miserabilis und / oder Galicia felix?: Ostgalizien in der österreichischen Literatur» (Львів; Відень, 2008).

Найбільшим за обсягом є розділ «Художня література», що становить понад 2000 примірників, серед яких мають місце і переклади творів австрійських авторів українською та російською мовами.

На полицях розділу найвибагливіший читач може віднайти художню літературу за смаком – від класичної до сучасної; від прози до поезії. За жанром – це історичні, психологічні, біографічні романи; пригоди; мемуари; щоденники; лірика. Серед авторів – всесвітньо відомі Франц Кафка і Райнер Марія Рільке, Пауль Целан, Роза Ауслендер, Карл Еміль Францоз, Леопольд фон Захер-Мазох, Артур Шніцлер, Роберт Музіль, Георг Тракль, Йозеф Рот і Стефан Цвайг, Герман Брох, Томас Бернгард, Інгеборг Бахман, Ельфріда Єлінек, Хрістоф Рансмайр, Роберт Шнайдер, Петер Турріні, Йозеф Вінклер, Фрідеріке Майрьокер, Крістіне Ньостлінгер.