Спеціалізований фонд документів Відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – унікальне зібрання книжкових пам’яток світового рівня.

Загальний фонд відділу складає більше 60 тисяч томів, постійно поповнюється. Колекції відділу та весь його сукупний фонд можна розглядати не тільки як зібрання рідкісних і цінних книг переважно минулого часу, але і як колекційну книжкову пам’ятку, сформовану в ХХ ст., як перлину Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Це унікальне джерело відомостей із загальної та вітчизняної історії, історії культури, історії книги та книгознавства, мистецтва книги та поліграфії. Багато книжок із фондів відділу мають цінні прикмети часу: екслібриси, автографи, маргінальні записи видатних особистостей.

Фонди відділу структуровані по окремих колекціях, створених за хронологічною, видавничою, шрифтовою чи форматною ознакою, критеріями рідкісності та цінності, видом друку тощо. А саме, у відділі зберігаються такі колекції: інкунабул (видань XV ст.); палеотипів (першої половини XVI ст.); альдин, етьєнів, плантенів, ельзевірів, дідо – видань найвідоміших європейських видавничих фірм XVI–XVIII ст.; інших стародруків латинським шрифтом; кириличних стародруків (надрукованих церковнослов’янським шрифтом), а також кириличних видань ХІХ – поч. ХХ ст.; видань гражданського (світського) друку XVIII – першої третини ХІХ ст., в т. ч. колекція видань визначного російського видавця М.І. Новікова; історичної та книгознавчої періодики; рідкісних видань ХІХ–ХХ ст.; мініатюрних видань; листівок ХІХ – поч. ХХ ст. і періоду Великої Вітчизняної війни. Є у фондах і частини колишніх приватних книжкових зібрань: В.О. Вітта, Е. Фальц-Фейна, П.М. Попова, С.І. Маслова. Неодмінною складовою є також фонди довідкових та історико-книгознавчих і історико-культурологічних видань.

Стародруки другої половини XV століття, що зберігаються в фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, об'єднані у колекцію інкунабул, яка нараховує 525 примірників. У ній представлені видання знаменитих друкарів XV ст. П. Шьоффера, А. Кобергера, Й. Ментеліна, Е. Ратдольта та ін. Найдавнішим виданням колекції (і взагалі найдавнішим виданням, що зберігається в книгозбірнях України) вважається "Трактат" Матвія Краківського, надрукований у Майнці близько 1460 р., ймовірно, за участю Й. Ґутенберга. В колекції зберігаються унікальні видання — "Мистецтво пам'яті" (Аугсбург, Й. Бемлер, 1476) та "Чудеса Мадонни" (Венеція, М. де Бонелліс, 1498), "Історія тварин" Аристотеля (Венеція, Йоганн Кельнський та Йоганн Мантен, 1476), надрукована на пергамені (один з двох відомих у світі пергаменних примірників). Заслуговують на увагу трактат "Про обов'язки" Цицерона (Майнц, 1465), "Історія" Геродота (Венеція, 1494), "Космографія" Птолемея (Рим, 1490), "Природнича історія" Плінія Старшого (Венеція, 1500), "Гербарій" (Лувен, 1484), "Календар" та "Ефемеріди" Й. Мюллера-Регіомонтана (Венеція, 1483 та 1498), "Книга хронік" Г. Шеделя (Нюрнберг, 1491), "Корабель дурнів" С. Бранта (Базель, 1497 та 1498; видання 1497 р. з ілюстраціями А. Дюрера) та багато ін.

Стародруки, що побачили світ упродовж першої половини XVI століття, об'єднані у колекцію палеотипів. Палеотипи в НБУВ зберігаються також у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій , загальна їх кількість перевищує 2500 примірників. Тут представлені видання найбільш відомих європейських друкарів Й. Фробена, Й. Бадіуса Асцезія, А. Торрезано, Й. Амербаха, Ф. Джунти, Я. Галлера, М. Шарфенберга, Й. Шьонспергера та ін. До складу колекції відділу входить велика кількість ілюстрованих видань, серед яких "Твори" Гросвіти Гандерсгеймської (Нюрнберг, 1501) з гравюрами А. Дюрера, надзвичайно ошатний "Часовник" (Париж, 1505), "Небезпечні пригоди <...> Тойєрданка" (Аугсбург, 1519) з 118 розфарбованими від руки ілюстраціями, "Історія рослин" Л. Фукса (Базель, 1542), "Космографія" С. Мюнстера (Базель, 1544 та 1550), "Астрономія" П. Аппіана (Інгольштадт, 1540), "Міссал Плоцької дієцезії" (Краків, 1520). Заслуговують на увагу "Твори" Гіппократа (Венеція, 1546), "Записки" З. Герберштейна (Венеція, 1550), "Польська хроніка" Мацея Меховського (Краків, 1521) та його ж "Трактат про дві Сарматії" (Аугсбург, 1518), декілька видань "Похвали Глупоті" Еразма Роттердамського (Базель, 1515, 1516 та ін.). Значну частку колекції становлять видання творів визначних діячів Реформації М. Лютера, Ф. Меланхтона, У. Цвінглі, У.фон Гуттена та ін. На Біблії, надрукованій Й. Фробеном у Базелі 1519 р., та на декількох інших виданнях є власноручні записи Ф. Меланхтона.

В окремі колекції об'єднані видання деяких визначних європейських друкарських фірм XV–XVII ст. — Альдів з Італії (Венеція), Етьєнів з Франції (Париж, Женева), двох нідерландських — Плантена (Антверпен, Лейден) та Ельзевірів (Лейден, Антверпен), а також провідних французьких видавців XVIII ст. Дідо (Париж). Відповідно утворені видавничі колекції альдин (92 прим.), етьєнів (52 прим.), плантенів (243 прим.), ельзевірів (605 прим.) та видань Дідо (690 прим.).

Безперечну цінність має колекція кириличних видань, до складу якої входять книжки, надруковані слов'янським кириличним шрифтом протягом XV–XVIII ст. Таких видань у фонді Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського нараховується близько 8 тис. Гордістю колекції є видання знаменитих друкарів Ш. Фіоля, Макарія, Ф. Скорини, І. Федорова, П. Мстиславця, П. та С. Беринд, Т. Земки. Тут зберігаються друки, видані в друкарнях Києво-Печерської лаври, Львівського та Віленського братств, у Острозі, Чернігові, Почаєві, друкарнях Балабанів у Стрятині та Крилосі, М. Сльозки у Львові, московського Друкарського двору тощо.

Серед первістків кириличного книгодрукування заслуговують на увагу Часослов та Тріодь пісна (Краків, 1491), Октоїх (Цетіньє, 1494), 9 окремих книг Біблії Ф. Скорини (Прага, 1517–1519), Служебник та Святкова Мінея (Венеція, 1519 та 1538), Псалтир (Горажде, 1521), Октоїх п'ятигласник (Грачаниця, 1539) та ін.

У колекції зберігаються віхові для української духовності та культури видання, серед яких Львівський Апостол 1574 р. та Острозька Біблія 1581 р. І. Федорова, , знаменитий "Апокрисис" Христофора Філалета (Острог, 1598–1599), "Граматика" М.Смотрицького (Єв'є, 1619), Анфологіон (Київ, 1619), "Лексікон славеноросскій" П. Беринди (Київ, 1627), Катехізис та Требник П. Могили (Київ, 1645 та 1646), "Синопсис" (Київ, 1680), "Патерик печерський" з гравюрами Іллі (Київ, 1678) та Л. Тарасевича (Київ, грудень 1702 р.), "Книга житій святих" Димитрія Ростовського-Туптала (Київ, 1689–1705) тощо.

Серед кириличних друків є рідкісні видання: "Ключ царства небесного" Г. Смотрицького (Острог, 1587), "Просфонима" (Львів, 1591), "О хрістіанском благочестіи" М. Пігаса (Львів, 1593), привітальний панегірик П. Могилі "Євхаристиріон" (Київ, 1632), "Календар" на 1727 р. (Київ, 1726), нотний "Ірмологіон" (Львів, 1700), "Ифіка ієрополітіка" (Київ, 1712), "Богогласник" (Почаїв, 1790) та багато інших.

Окрасою цієї колекції є також твори визначних українських письменників Л. Барановича, І. Галятовського, А. Радивиловського, І. Гізеля, К. Транквіліона-Ставровецького та ін. Зберігаються тут надзвичайно цікаві книжки, надруковані польською мовою у друкарні Києво-Печерської лаври, серед яких "Літос" П. Могили 1644 р., "Патерикон" С. Косова 1635 р., "Тератургіма" А. Кальнофойського 1638 р. На багатьох стародруках містяться власницькі та вкладні записи, нотатки відомих культурних, релігійних, політичних діячів П. Могили, І. Борецького, М. Смотрицького, Л. Барановича, І. Галятовського, Р. Ракушки-Романовського, С. Яворського, І. Фальковського, Є. Болховітінова, М. Максимовича та ін.

Видання XVIII — першої чверті XIX ст., надруковані нововведеним гражданським шрифтом, об'єднані у колекцію видань гражданського друку, яка нараховує близько 14 тис. примірників. У ній зберігаються т. з. петровcькі видання (надруковані за життя Петра І), які вважаються надзвичайно рідкісними. Найбільш цікаві серед них "Приемы циркуля и линейки" (С.-Петербург, 1709) та "Геометрия практика" (С.-Петербург, 1709). В окрему колекцію виділені друки визначного російського журналіста та видавця XVIII ст. М.І. Новікова (699 прим.). Серед видань гражданського друку на особливу увагу заслуговують первістки гражданського книгодрукування в Україні, що видавалися друкарнями Києва, Бердичева, Миколаєва, Харкова, а також перше видання нової української літератури — "Енеїда" І.П. Котляревського (С.-Петербург, 1798), знамените "Слово о полку Ігоревім" (Москва, 1800), праці з історії України Д.М. Бантиша-Каменського, Я.М. Марковича, В.Г. Рубана та ін.

До складу колекції рідкісних видань входять рідкісні та цінні видання XIX–XX ст., серед яких прижиттєві видання творів класиків української літератури І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Вовчка, М. Гоголя, П. Куліша, Б. Грінченка, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Л. Українки, О. Кобилянської та ін.; велика добірка прижиттєвих друків визначного українського історика М. Грушевського. Широко представлені українські періодичні видання, літературні альманахи та збірники XIX – поч. XX ст.

Тут зберігаються книги, які по праву вважаються шедеврами поліграфічного мистецтва, серед них надзвичайно багато оздоблене видання "История и памятники византийской эмали. Собрание А. Звенигородского" М.П. Кондакова (С.-Петербург, 1882) в оправі зі шагреневої шкіри; надрукована на рисовому папері японська казка «Шипейтаро» (Токіо, сер. XIX ст.); збірка казок з рухомими ілюстраціями "Багдадские пирожники" (Москва, 1882); стилізація під справжній рукописний "Вахтовий журнал" Х. Колумба 1890 р. (Дюссельдорф, кін. XIX – поч. XX ст.) в оригінальній пергаменній оправі; невеличке видання під назвою "Розповіді про Ісуса Христа" (Лондон, 1846), що імітує стародруковану багато ілюстровану книжку в металевому окладі та ін.

Великий інтерес викликає колекція мініатюрних видань, до якої входять книжки, надруковані впродовж XIX–XX ст., розміри яких не перевищують 10 см. Найменшими серед мініатюрних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського є "Коран" (без місця та року видання, 27х20 мм), "Англійський словник" (Нью-Йорк, без року видання, 22х15 мм), "Фауст" Й.В. Гете у двох томах (Лейпциг, 1907–1908, 48х36 мм), "Поезії" А. Міцкевича (Варшава, 1898, 30х23 мм) та ін.